пʼятниця, 29 квітня 2016 р.

Публічна лекція до 30-річчя Чорнобиля «Катастрофа ім. Леніна». УКМЦ, 28....

четвер, 28 квітня 2016 р.

OT VINTA - Наші хлопці на війні (ПРЕМ`ЄРА!!!)

Черненко: ІДОЛИ І МОРДОР

Черненко: ІДОЛИ І МОРДОР: Жодної згадки не можна залишить, Там де були кляті ідоли. Ідоли смерті і вбивста свідки Мають навік вони згинути! Жодного каменю й нап...

Черненко: ОКУПАНТАМ

Черненко: ОКУПАНТАМ: Це почалось Вбивствами на Майдані - 20-го лютого дата стоїть, На москальській кримській медалі... Це почалось Коли там в Криму Від с...

середа, 27 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ оповідання ЧЕРВОНИЙ ДИПЛОМ


Валерій ТЕРЗІ

ЧЕРВОНИЙ ДИПЛОМ

оповідання

1

Артур вирішив це несподівано сам для себе: він уб’є його, свого кривдника і мучителя. Він не думав зараз ні про дружину, ні про дітей, ні, навіть, про те, що буде з ними, коли його, Артура, заарештують і посадять. Кров пульсувала у скронях так голосно, неначе внутрішні молоточки вибивали по стінках черепу із середини чіткий ритм. Йому здавалося, що цей стукіт чутно зараз не тільки йому, але й іншим. Тільки це його не зупиняло, й він швидко йшов коридором училища і не помічав здивованих поглядів тих, хто траплявся йому на шляху. Мабуть, у ці страшні хвилини очі Артура були схожі на очі божевільної людини, бо його колеги, які зустрічалися йому, відходили убік і оберталися йому услід.

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ новела Контрольна з математики


Валерій ТЕРЗІ

Контрольна з математики

новела

   Надійка народилася й виросла тут, у цьому невеличкому південному місті на березі рукотворного моря. За своє коротке життя вона ще не бачила такої гарної зими. Випало багато снігу, і вранці дівчинка не впізнала свого двору. Дерева й кущі, сусідова машина, дитяча гірка все було біле і якесь фантастичне. Ще вночі Надя прокинулася й почала збиратися до школи, чим дуже здивувала своїх батьків. Але нічого дивного не було, тому що від снігу в кімнатах посвітлішало, й дівчинка подумала, що настав ранок.

субота, 23 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ БЕЗПОРАДНИЙ ДІВОЧИЙ СМУТОК новела


Валерій ТЕРЗІ

БЕЗПОРАДНИЙ ДІВОЧИЙ СМУТОК

новела

Яким же ж важким видався для неї цей день! Із самого ранку робітники другої дільниці один за одним заходили до бухгалтерії. Вони лаялися, що невіро нарахована заробітна платня. Головний викликáв Людмилу до себе і гнівно говорив про неприпустимість таких помилок, А сталося, й справді, прикре непорозуміння. Коли Людмила Петрівна складала відомість, то помилково перейшла на один рядок нижче, і вийшло так, що зарплату правильно видали тільки першим двом і крайньому за списком, а останні залишилися незадоволеними. І все через оті кляті думкú, які лізли до стомленої голови.

вівторок, 19 квітня 2016 р.

Дніпропетровська вишиванка: унікальний код Дніпропетровщини

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. То чим характерна Дніпропетровська вишиванка?
Стародавніми класичним техніками на Дніпропетровщині було вишиття низзю та ажурними мережками. Вишивки хрестиком здебільшого геометричні, а також рослинні, що набули геометричного характеру. Дослідники, які розглядали найстаріші колекції вишивок Дніпропетровського краю, говорили: “Такого розмаїття ромбів, хрестів, косих хрестів, свастик, зірок, трикутників, квадратів, їх поєднання, вписування одних елементів в другі.., важко собі уявити.
Дніпропетровська вишиванка:
Дніпропетровська вишиванка

Валерій ТЕРЗІ оповідання СЕРПЕНЬ У ЛІКАРНІ


Валерій ТЕРЗІ

СЕРПЕНЬ У ЛІКАРНІ

Розділ перший
Сусіди по палаті

Ніколи не думалося й навіть не снилося, що доведеться лікуватися в офтальмологічному відділенні. Та ще й коли? У серпні! Можете уявити мій відчай. Але очі – це вам не зуби, які можна вирвати й нові вставити. Очей не замінити, їх берегти потрібно.
Ловлю себе на тому, що пишу зараз слова із санбюлетню. І це, мабуть, як ви розумієте, не від хорошого життя.

пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ оповідання ХОЧЕТЕ БУТИ ЩАСЛИВИМИ, ДРУЗІ?


Валерій ТЕРЗІ

ХОЧЕТЕ БУТИ ЩАСЛИВИМИ, ДРУЗІ?

оповідання

Радості, яка несподівано заповнила все єство Володимира, не було меж. Його обличчя світилося від блаженства, очі сміялися і зібрали круг себегусячі лапки зморщечок. Але тут же його лице спохмурніло, і кутики рота опустилися вниз. Від чого така раптова зміна настрою? Бо тільки що Володимирові повідомили про те, що йому потрібно буде їхати до Харкова на курси – на цілих десять днів! На таке він навіть і сподіватися не смів, але коли подумав про те, що його відрядженню хтось, або щось може перешкодити, то навіть злякався.

середа, 13 квітня 2016 р.

Перша національна громадська козацька історична бібліотека

Всеукраїнська федерація СПАС додає 4 нові світлини.
Перша національна громадська козацька історична бібліотека відкрилася у Запоріжжі.
В Запоріжжі почала роботу перша національна громадська козацька історична бібліотека. 9 квітня в приміщенні Міжнародного Союзу Козаків «Запорозька Січ» урочисто було відкрито першу в новітній історії козацтва бібліотеку.Автором проекту та керівником оргкомітету став голова ради, заступник Верховного Отамана України, письменник, вчений Сухінін Дмитро Валентинович. За одноголосної підтримки координаційної ради та активу запорожців було створено оргкомітет та почалася серйозна та нелегка робота. Систематизацією літературного фонду зайнявся отаман МСК Запорозька січ полковник Лапін Ілля Євгенович, бойовиий офіцер, учасник АТО , колишній начальник штабу 37го батальону. Розробку методології прцесу взяли на себе Голова Ради Отаманів МСК «Запорозька Січ» Лютий Володимир Миколайович та Білан Павло Антонович ветеран СБУ, полковник, учасник ліквідації чорнобильської біди. Наукову допомогу надавав доктор історичних наук , екс-директор облкраєзнавчого музею Шаповалов Георгій Іванович. Дуже швидко працювала група технічної допомоги — Грицаєнко Ігор, Ігнатченко Сергій,Лютий Ігор, Цвятков Анатолій, Рижов Богдан, Шпітальов Генадій, Куделін Даніло,допомагали й керівники обласної бібліотеки. Особливо треба сказати про достатьно рідкісні та корисні книги якіі Дмитро Валентинович збирав в підприємствах та торгорганізаціях шісти міст Укріаїни , а саме в Запоріжжі, Києві, Дніпропетровську, Харкові, Чернігові, Львові.
Поки що проблемою є достатня кількість і що особливо якість та адекватна ціна літератури. Було необхідно зробити глибокий аналіз пропозицій де знайти не тільки інтересні , але необхідні з точки зору наукової думки, глибини розкриття теми та підібрати літературу , враховуючи , що читачами будуть як школярі так і літні люди. Враховуючи що достатньо ретельно та довго обговорювалися тематика та перелік авторів в першу чергу придбані книги корифеїв історичної наукової думки таких як , наприклад , Михайло Грушевський, Дмитро Яворницький, Михайло Аркас, Микола Костомаров, Володимир Антонович, та інших. Безумовно , перше місце зайняли твори Тараса Григоровича Шевченка. Сама назва бібліотеки зобов’язала, апріорі, створити фундамент на творах про козацтво та їх перемоги. Тому битви при Жовтих Водах, при Корсуні, Львові, епопея національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького, походи гетьманів Вишневецького та Сагайдачного на Кримське ханство та Оттоманську порту, бойові рейди легендарного Івана Дмитровича Сірка, Виговського та Дорошенка, а також , в багатьох випадках, вирішальні для перемоги сміливі та відважні дії козаків під час баталій вісімнадцятого віку та нащадків запорожців у дев’ятнадцятому століттях по праву займають центральне місце. Але враховуючи , що створена народним козацьким рухом Гетьманська Держава була продовженням Київської Русі і такі видатні керівники — державотворці та керманичі легендарних дружинників як князі Олег , Святослав Хоробрий, Володимир Святий, Володимир Мономах, Данило Галицький та інші захисники Батьки Засновники Русі — України теж знайшли своє почесне центральне місце серед книжкового фонду. Київська Русь — ЇЇ політичний та правовий устрій , економіка та розвиток і становлення української нації це теми які досліджували на протязі останніх трьох сотень років багато талановитих людей. Їх книги теж є частиною нашої бібліотеки. Дуже цікавим етапом формування нормативно — правової бази стародавніх слов’ян було звичаєве право, на жаль, і сьогодні про це явище існує мало літератури, але ми знайшли книги з невеличким тиражем і на цю тему. «Діти» звичаєвого права Правда Ярославичів, Руська правда , як перелік основних правил поведінки та відповідальності за правопорушення теж є на полицях читального залу. І все ж таки зроблено все щоб назва громадської організації відповідала дійсності, мається на увазі велика кількість літератури про зброю Давньої Русі — України, періодів Гетьманської Держави, Першої і Другої світових війн та прийомів її використання , від шабель та мечів до автоматичних рушниць та автоматів, від кавалерії до танків й літаків. Багато часу було витрачено на придбання книг про тактику та стратегію пращурів-героїв. На щастя останнім часом почала видаватися література про часи періоду революції та події в Україні з об’єктивної точки зору де розповідається про війська Гетьмана П. Скоропадського, С. Петлюри, Директорії та Української Народної Республіки, аналізуються як перемоги так і поразки, дається характеристика бойовим діям , наприклад, українським воякам які опинилися по різні сторони фронту ( хто з боку Австро-Угорської, хто з боку Російської імперії). Чверть книжкового фонду це проза, лірика , художні твори вітчизняних та іноземних авторів які яскраво, талановито й змістовно розповідають про різні періоди військової історії Русі — України світу. Але оргкомітет вірно порахував, що без таких великих та могутніх майстрів слова, як наприклад Іван Франко, Марко Вовчок, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Іван Котляревський, Юрій Ян, Микола Хвильовий, Іван Квітка, Григорій Сковорода та інших бібліотека буде не повною.
Також не кожна бібліотека має атласи з картами Київської Русі. Гетьманської Держави України періоду війн ХХ століття та карт бойових дій за останіх чотиреста років. Всього бібліотека налічує понад шістьсот книг. Рішенням ради отаманів МСК «Запорозька Січ» Сухініна Дмитра Валентиновича обрано керівником першого козацького інтелектуального закладу.Застувниками обрано Лапіна Іллю Євгеновича, Белана Павла Антоновича, Лютого Володимира Миколайовича. Дуже приємно й символічно , що бібліотека створена в «серці» козацького руху — Запоріжжі де ідеї свободи та демократії створили підгрунтя для вільної України, а переважна більшість отаманів гельмвнів та старшини була інтелектуальною елітою нації.Слова дяки й шани хочеться сказати членам — фундаторам вельмишановним народним депутатам України : Ірині та Юрію Луценкам, Ігорю Артюшенко, отаманам Сухініну Дмитру , Рижову Костянтину, Притулі Олександру Шеремету Анатолію,Белану Павлу, Кармацких Олексію, Галичу Сергію.
Особлива подяка єпіскопу Запорізькому та Мелітопольському владикі Фотію. Багато зусилль та допомоги надали Горшков Олександр, Шаповалов Георгій, Мордовськой Михайло, Зубченко Олександр, Закарлюка Олег, Бузько Виктор, Орєхов Сергій, Ігнатченко Сергій, На урочистому заході відкриття бібліотеки були присутні шановні городяни — народний депутат України Артюенко І.А., владико Фотій керівники організацій та установ області. Особливо хочу підкреслити увагу й допомогу голови Запорізької ОДА генерала Бриля К.І., який у привітанні підкреслив велике значення інтелекуальної складової у вихованні козацтва України. Всі присутні висловили думку, що Запоріжжя створеням бібліотеки надихне козацькі організації на аналогічні дії та у майбутньому кожна область буде мати такий центр вивченя історичної правди та подвигів захисників нашої славетної держави Русі-України.
Начальник штабу МСК
«Запорозька Січ»
осавул С.Б.Ігнатченко

вівторок, 12 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ Серафима оповідання

Валерій ТЕРЗІ

Серафима

оповідання

Серафима зачинила хвіртку, за якою розтанула в темряві її молода сусідка, і попрямувала до своєї нової хати, такої жаданої й такої зараз чужої. Скільки вона вклала в неї сил та енергії! Хотілося, щоб була ця хата не гіршою, ніж у людей. Адже її Олекса зараз головує в колгоспі, але кому вона потрібна, ця хата? Пустка пусткою, хоч і напхана меблями і килимами дорогими пообвішувана. Зайшла до дитячої. Ромця не спав. Син. Який же він їй син?
– Чому, хлопчику, не спиш? – присіла скраю ліжка.

понеділок, 11 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ, БРАТИ

Валерій ТЕРЗІ
БРАТИ

Розділ перший

ЗАПАХ ПЕЧЕНОГО ХЛІБА

Давно вже закінчилася телепередача про творчість великої, на його погляд, актриси сучасності Ади Роговцевої, яка так схвилювала Андрія. Вірніше, розбурхала в його душі потаємні почуття, які він старанно приховував від людей, не вся передача, а слова цієї чарівної жінки про батьківський дім – про дім, який скликає до себе дітей, дорослих і малих, про той дім, в якому ПАХНЕ ПЕЧЕНИМ ХЛІБОМ.

пʼятниця, 8 квітня 2016 р.

Валерій ТЕРЗІ Новела "КОЛИ ЩЕ НЕ БУЛО МОБІЛЬНИХ"…



Валерій ТЕРЗІ

КОЛИ ЩЕ НЕ БУЛО МОБІЛЬНИХ…

Новела








Тетяна Михайлівна, коли добиралася з роботи додому, вирішила зайти до господарчого магазину, щоб придбати прального порошку, бо на неї у ванній чекала замочена білизна. Був останній день місяця, й до крамниці набилося балато людей, які чатували на дефіцит. Може, щось та й викинуть.
Жінка з трудом протиснулася до вітрини, на якій рівненькими купками було викладено яскраві коробки із написом Новость. Узяла одну із них і підійшла до каси заплатити гроші. Саме тут вона стала випадковим свідком між молодою, з гарно підведеними очима, касиркою і середніх літ купувальницею.

четвер, 7 квітня 2016 р.

Дві новели: "Цвіт верби" і "Василька скривдили"

Валерій ТЕРЗІ

ЦВІТ ВЕРБИ

новела

  За календарем весна вже прийшла, але цього ще по-справжньому не відчувалося в природі. Дні стояли похмурі, холодні. Часто сіявся нудний дощ. Та ось, нарешті, потеплішало. Зненацька виглянуло сонце і неначе питало в людей, чи готові вони до весняного оновлення не тільки в природі, але й у їхніх душах. За декілька днів дерева пишалися вже зеленню, проклюнулася молода травичка. Все живе поспішало наздогнати своєї пори.

середа, 6 квітня 2016 р.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ВИШКІЛ ДЛЯ ШКІЛ ПРИДНІПРОВСЬКА ТА ЧАПЛІВ.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ВИШКІЛ ДЛЯ ШКІЛ ПРИДНІПРОВСЬКА ТА ЧАПЛІВ.: Виталий Ратов   6 квітня 2016 року - день лучної стрільби для "джур" Придніпровська та Чаплів! Спільний вишкіл ...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ВЕЛИКИЙ ЛУГ ШИПКО ПОМІНЯВ НА МОСКАЛЬСЬКИЙ ПОКРОВ.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ВЕЛИКИЙ ЛУГ ШИПКО ПОМІНЯВ НА МОСКАЛЬСЬКИЙ ПОКРОВ.: Про що мовчать ягнята. На фото пан Каширний з іконою Покрови на могилі Сірка. Марно було сподіватися, що перейменування населен...

МУЗЕЙ ПОЛІЦІЇ МАЄ ЗМІНИТИ КОНЦЕПЦІЮ ВИСТАВКИ ДОКОРІННО.

Днепропетровский музей полиции готовится к расширению экспозиции: скоро он пополнится экспонатами из зоны АТО. Об этом корреспонденту «Днепра вечернего» сообщил директор музея Алексей Щербатов. - Народный музей истории и боевой славы Днепропетровской ...
DV-GAZETA.INFO
Подобається
Коментувати
Коментарі
Олег Черненко Все що треба знати про цей музей в одній світлині. Треба переробляти всю концепцію на український лад а не вести свою пропаганду СРСР і червоних покидьків ОГПУ та ЧК НКВД http://dv-gazeta.info/wp.../uploads/2016/04/P1018319.jpg

вівторок, 5 квітня 2016 р.

Тільки одну годину - новела

Валерій ТЕРЗІ

ТІЛЬКИ ОДНУ ГОДИНУ

новела

Василь Сергійович прокинувся задовго до того, як обізвався будильник. Сьогодні вихідний і поспішати не було куди, можна б ще поспати, але чоловік звик підніматися рано і не зраджував своїй звичці навіть у святкові дні. Передчуття чогось небуденного наплинуло на нього відразу, як тільки він вийшов на балкон. Справа в тому, що ще в ліжку загадав: першим побачить на вулиці чоловіка – бути добру, а якщо попадеться на очі жінка – чекати на невдачу. День тільки займався, а в дворі вже тримав у руках шлангу і поливав асфальт дідусь із сусіднього парадного.

Незібрані волошки - новела

Валерій ТЕРЗІ

НЕЗІБРАНІ ВОЛОШКИ
Новела

Сьогодні свято, і погода добре розуміла це, тому й раділа разом із людьми – усміхалася до них червоними жоржинами і кучерявими айстрами. Квіти, квіти! Вони і в руках щасливих першокласників, яких дорослі за ручки вели до школи, квіти несли і солідні, поважні люди.
Перше вересня. Вулицю залило вранішнє пустотливе сонце, яке згори жменями щедро розкидало своїх маленьких зайченят. А ті, раді, що нарешті вирвалися на волю, бешкетували на всю!