Нажаль можу констатувати. що в нашому місті Січеславі так і не відбулось встановлення влади закону над беззеаконням, з приходом спасителів світу команди Коломойського.
Скориставшись вседозволеністю деякі місцеві підолігархики гадали, що їм все дозволено і просто взяли та вкрали чужу власність.
На підставі того, що крамниця "Білокнижник" заборгувала там щось за оренду приміщення, цей підприємиць просто взяв та вивіз з приміщення всі предмети, що там були і не належали "Білокнижнику" а перебували там на комісійній продажі...
Одним з постраждалих від дій комерсантів став наш засновник ГО ТО "Золота паланка" Дмитро Лебідь. Таким чином було викрадено 14 виробів мистецтва його авторства , цілком законно зданих на продаж в крамницю "Білокнижник"
Вражає ще той факт, що спокуслись на речі бійця підрозділу "Січеслав" що зараз перебуває у відрядженні в зоні АТО.
.jpg)
Автор цього протизаконного дійства відома особа, коли на нього досьє є в ФСБ Росії. http://spravkaru.net/peoples/380/056/337745/
11
Як побачимо в публікації що нижче, то це ціла родина бандитів з великої літери, що оббирають не тільки митців, а і спеціалізуються ще у інших сферах відбирання чужого майна, не оминаючи і антилюдські методи.
Колишній педагог, викладач іноземної мови в Дніпропетровському Національному університеті, учні якої займали призові місця на олімпіадах різних рівнів, вона на момент виходу на пенсію мала майже 37 років трудового стажу, а отримала – пенсію по інвалідності у розмірі 994 гривні, бо, як відповіли листом з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, загальний розмір її пенсії за віком складав би 892 гривні і 18 копійок…
Така пенсія, яка значно менше прожиткового мінімуму, може забезпечити тільки животіння на тваринному рівні, а не життя поважного педагога – інваліда – пенсіонера.
Але на домовлену зустріч Олена Олексіївна прийшла не одна, а привела з собою ще п’ятьох людей. Як з’ясувалось, всі ці люди об’єднались в боротьбі проти одного супротивника, який на протязі кількох років тероризує багатьох людей в місті Дніпропетровську. А до мене ці люди звернулись, бо правоохоронні органи не вживають жодних заходів по захисту їх життів від дій осіб, про які мова йтиме нижче.
Слово тероризує я вибрала не випадково, бо згідно зі ст.1 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом»: «Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом ... залякування населення ... або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей, або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей».
А згідно ст.258 Кримінального кодексу України «Терористичний акт – це ... вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою ... залякування населення, ... а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою».
І цим супротивником, на моє переконання, є об’єднана група, яку, я вважаю, можна назвати терористичною.
Перша адреса, де проживають постраждалі: м.Дніпропетровськ, вул. Червона, 11/7. Ось що пишуть постраждалі:
«Наша семья проживает в квартире более 40 лет. С 2008 года мы подвергаемся незаконному давлению со стороны Каснера Василия Эдуардовича. К нам в дом пришел неизвестный человек с предложением купить нашу квартиру. По нашей просьбе он был вынужден предъявить паспорт на имя Каснер В.Э. … После того, как мы отказались, в наш адрес посыпались угрозы и следующие действия со стороны Каснера В.Э. и его представителя: они систематически приходили к нам в дом, чаще, когда дома были одни наши старые родители, и говорили, что они просто нас выбросят на улицу, разрушат наш дом, сравняют с землей, а нас закопают.
За это время Каснер В.Э. выкупил две квартиры, имеющие общие несущие стены с нашей квартирой. Со стороны квартиры 3 на нашу общую с ним стену (без нашего согласия) строители наложили огромные сырые бревна, в ту же стену был вбит металлический прут, который вылез в нашу квартиру на 30 см.
Мы неоднократно обращались в милицию Бабушкинского района. Никакой реакции.
В результате такого строительства в нашей квартире образовались огромные трещины по стенам и потолку, кладка дымохода нарушена…
В мае 2013 рано утром, сразу после того, как 4х летний ребенок встал с постели, на его кровать рухнула часть потолка (размером 0,5 на 1 м).
За весь период наших отношений с Каснером В.Э., мы обращались в Генеральную прокуратуру. Жалоба передана в Прокуратуру Днепропетровской области. Ответа о результате рассмотрения мы не получили. Обращались в прокуратуру Бабушкинского района. До сих пор мы не получили ответа ни в устной, ни в письменной форме».
Тобто створені реально небезпечні умови життя, від яких ледь не загинула дитина.
Ще 12.07.2012 року Головне управління МВС України в Дніпропетровській області надало таку відповідь Говтві О.О.:
«Встановлено, що в 2009 році за Вашою заявою щодо самовільного захвату земельної ділянки в межах санітарнозахисної смуги Жовтневим РВ було проведено ретельну перевірку (ЖРЗПЗ №1727 від 12.03.2009). За результатами розгляду 14.03.2009 відносно гр. Каснер (чи Каспер – нечітко пропечатана літера – авт.) В.Е. порушено кримінальну справу за ч.1 ст.1971 КК України (Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво)».
Подальша доля цієї кримінальної справи невідома. Заявника про це не повідомили. А за цей час будинок Олени Олексіївни неодноразово був обкрадений і неодноразово труїли її собак, які охороняли подвір’я.
За адресою м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 5/7 розташована комунальна квартира. Одну з частин квартири було начебто продано, принаймні візуально сусіди змінились, і одразу у мешканців, які залишились жити в іншій частині, почались жахіття: несподівано повернувшись додому, мешканка побачила, що з квартири зникли газова плита, газова колонка і інші її речі. Вона подала скаргу в міліцію, потім над її квартирою був завідомо навмисне побитий шифер на даху, а потім її частину квартири відрізали від газопостачання і водопостачання.
З іншими адресами цю історію об’єднує ще й те, що приватний рахунок її лічильника електроенергії з невідомих причин був переведений на Каснера Олександра Едуардовича. Звернення до органів міліції і прокуратури призвели лише до того, що до постраждалої прийшов дільничний міліціонер і почав її розпитувати про квартиру 4, яку рішенням виконкому райради приєднали до частини квартири постраждалої для обладнання кухні.
Найбільше документів принесла мешканка наступної адреси: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 33/2.
Як сказано в копії відповіді Управління житлового господарства міськради від 05.11.2007:
«...Будинок 33 по пр.Кірова є ветхим. Квартиру №2 займає сім’я ... з 2 чол., квартира приватизована, загальною площею 65,9 кв.м (квартира «трамвайного» типу – авт.).Квартира №1 значиться вільною. Гр.... самовільно встановила в квартирі №1 санвузол. Дворовий туалет будинку зруйнований. Виконувати капітальний ремонт дворового туалету недоцільно, так як в будинку мешкає лише 2 особи».
Виходить, що в квартирі №2 на 2му поверсі встановити туалет неможливо, бо нікуди зробити злив нечистот. У вільній квартирі №1 (також на 2му поверсі), яка комунальна і через ветхість заселенню не підлягає, але під нею мешканці провели каналізацію і дозволили підключитись до них і мешканцям другого поверху, також встановлювати туалет зась. А куди людям в туалет сходити? Чи не є це тортурами?
«Житловий будинок №33 по пр.Кірова 1917 року побудови, 2поверховий, відноситься до категорії «ветхого» житла. Квартира №2 у будинку 5 кімнатна, загальною площею 104, 5 кв.м, частково приватизована, знаходиться на другому поверсі вищевказаного будинку».
Різниця квартир 1 і 2 полягає в тому, що колись вони були частками однієї комунальної квартири. А згідно постанови, яка вийшла ще при СРСР, підселяти в комунальні квартири нових мешканців після звільнення кімнат заборонено. До того ж вселяти у ветхе житло також заборонено.
Але 17.09.2010 року на кв. №1 будинку №33 був виданий ордер оперуповноваженому Кіровського РВ міліції м. Дніпропетровська Піцику В.С. – «як тимчасове поліпшення житлових умов».
Тобто оперуповноважений, який до того був зареєстрований в іншому районі міста, для край необхідного «покращення» житлових умов отримав ордер на квартиру у ветхому будинку, потім прописав в цій же невеличкій квартирі тестя одного з братів Каснерів, і через 4 місяці виписався з квартири, так жодного дня і не проживши в ній!
Вище ж згаданий тесть на час прописки в зазначеній комунальній квартирі мав у власності в нашому ж місті ще одну квартиру і два домоволодіння!
Тобто сім’я з двох звичайних людей використовувати частину колись єдиної комунальної квартири (що доводиться планом другого поверху будинку, де розташовані квартири 1 і 2) для розташування туалету – не має права, а прокрутити оборудку за участю міліціонера, яка дуже схожа на аферу з незаконною приватизацією комунальної нерухомості, – можна?!
А далі йде вже – звична схема: під час відновлення даху над квартирою №1… руйнується дах над квартирою №2.
Увесь двір, колись засаджений квітами, захаращується сміттям.
Під час ремонту квартири №1 ламають двері у квартиру №2 і невідомі виносять низку цінних речей.
Аби мешканці квартири №2 не змогли відремонтувати свою квартиру, під ворітьми їх домоволодіння висипається машина піску, відрізається труба водопроводу, і т.д., і т.п.
Але і цього мало. По червоній лінії у дворі будинків 33 (буд.№ 33, як це зустрічається з дореволюційною забудовою, складається з декількох одно і двоповерхових окремо розташованих будинків – авт.) по пр.Кірова зводиться новобудова. Позад неї на зовсім невеличкій відстані зводиться ще одна. Через відсутність належним чином узгодженого пакету документів, право власності і на кв.1 і на новобудови визнається через Кіровський районний суд. Не здивуюсь, якщо всі три рішення були винесені одним суддею. Згідно відповіді однієї з інспекцій:
«З виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці за вказаною у Вашій заяві адресою знаходиться комплекс будівель, які належать Каснеру Олександру Едуардовичу. Вказана земельна ділянка використовується без державної реєстрації права власності на земельну ділянку,... що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України».
Тобто виходить, що поки володільці кв.№2 по пр.Кірова позбавлені можливості відремонтувати квартиру і в’їхати в неї, Олександр Едуардович Каснер забудовує подвір’я будинків №33, приватизує їх як житлові приміщення і здає в оренду під пивний бар, приватну лікарю і т. ін.
Оскільки перед баром всього біля 30-40 кв.м вільної земельної ділянки, а в бар часто приїздять на машинах, то після відвідування бару прихильники пива «доганяють» задоволення горілкою під баром, а потім звільняють сечогінний міхур під житловими будинками.
Власники квартир, які ще залишились в буд.33 по пр.Кірова, неодноразово скаржились в ВБЕЗ Кіровського РВ на незаконну діяльність комерційних об’єктів в житлових будинках, однак міліція не знайшла порушень. Не знайшла вона порушень і в тому, що земельні ділянки забудовані незаконно. Немає порушень, на їх погляд, і в тому, що будинки використовуються в комерційних цілях, а за комунальні послуги платиться, як за проживання в житлових будинках.
Не побачили ВБЕЗівці порушень і в тому, що збудовані комерційні об’єкти, і при цьому не було сплачено жодної копійки в фонд розвитку інженерної інфраструктури міста, як не побачили і в тому, що право власності на новобудови було визнано за рішенням суду, але прибудови до них були зроблені вже після винесення судових рішень, а отже досі не узаконені жодним чином, хоча також використовуються в комерційних цілях.
Все вище перераховане я розцінюю як терористичний акт проти групи людей, які проживають за вище вказаними адресами і які не просто страждають, а знаходяться в небезпеці і піддаються значному моральному і фізичному тиску шляхом погроз і створення нелюдських умов життя.
Це також і терористичний акт проти держави, якій через незаконні дії організованої групи людей, за допомогою співробітників міліції і судді Кіровського районного суду (прізвище якого мені поки не відомо), який виносив вище вказані, на мій погляд, завідомо неправосудні рішення, нанесені значні матеріальні збитки.
Але найстрашніше, на мою думку, є те, що люди вже не довіряють владі. Бо після зустрічі з мешканцями зазначених адрес до мене на консультацію напросилися троє чоловіків. Звідкись їм стало відомо, що я консультувала постраждалих і допомагала Говтві О.О., коли пан Гугель, який в багатьох скаргах фігурує як помічник братів Каснерів, намагався відсудити у неї 20.000 гривень моральної шкоди і домагався арешту її будинку...
Як з’ясувалось, чоловіки прийшли через те ж, – ще за двома адресами, які мені поки не відомі, брати Каснери відпрацьовують вже обкатану ними схему, яку я інакше як тероромвважати не можу.
Але коли почули від мене про відсутність якихось реальних досягнень у відстоюванні своїх прав законним шляхом, один з чоловіків зазначив, що Афган навчив більш різноманітним засобам захисту і своїх прав, і свого життя…
Шановні держслужбовці з УСБУ! Мені моторошно від умов життя вищевказаних сімей і від постійних погроз в адресу усіх їх, а також усвідомлюючи, що через незаконні дії ледь не загинула дитина!
Мені страшно, що за роки боротьби за свої права, за наявності великої кількості документів, винні не були покарані, а постраждалі не відновлені у своїх правах законним шляхом.
Мене охоплює жах, що співробітники міліції і судді вже відкрито потурають тим, на кого є томи досьє і в міліції, і в прокуратурі, а Інтернет просто рясніє повідомленнями про злочини, які пов’язують з вказаними прізвищами.
Але найжахливіше – що правоохоронні органи своєю бездіяльністю змушують чоловіків знов згадувати свої бойові навички, аби захистити себе і свої родини, але тепер вже у власній державі.
На підставі вище викладеного і того, що вищезазначені дії, на мою думку, мають ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст.258 КК України і ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а також для упередження самовільної розправи з членами, як на мою думку, терористичного угруповання
Скориставшись вседозволеністю деякі місцеві підолігархики гадали, що їм все дозволено і просто взяли та вкрали чужу власність.
На підставі того, що крамниця "Білокнижник" заборгувала там щось за оренду приміщення, цей підприємиць просто взяв та вивіз з приміщення всі предмети, що там були і не належали "Білокнижнику" а перебували там на комісійній продажі...
Одним з постраждалих від дій комерсантів став наш засновник ГО ТО "Золота паланка" Дмитро Лебідь. Таким чином було викрадено 14 виробів мистецтва його авторства , цілком законно зданих на продаж в крамницю "Білокнижник"
Вражає ще той факт, що спокуслись на речі бійця підрозділу "Січеслав" що зараз перебуває у відрядженні в зоні АТО.
Автор цього протизаконного дійства відома особа, коли на нього досьє є в ФСБ Росії. http://spravkaru.net/peoples/380/056/337745/
Каснер Александр Эдуардович |  |
| Телефон: | |
| +380 (056) 33-77-45 | |
| Регион и город: | |
| Украина, Днепропетровская область, Днепропетровск | |
| Домашний адрес: | |
| Ленинградская Ул., дом 51 | |
| Дополнительные возможности: | |
| Показать абонентов с фамилией Каснер города Днепропетровск Показать абонентов здания 51 улицы Ленинградская Ул. города Днепропетровск | |
Днепропетровск (Украина).Поиск по справочнику
К основной форме поиска Днепропетровск по телефону, фамилии и адресуК основному списку улиц справочника Днепропетровск онлайн - все улицы
Условия поиска:улица: Ленинградская ул.;дом 51
| 33-77-05 | Каснер Александр Эдуардович | Ленинградская ул., |
| 33-77-45 | Каснер Александр Эдуардович | Ленинградская ул., |
| 34-35-68 | ВАЛТИС ООО | Ленинградская ул., |
| 38-68-54 | Каснер Александр Эдуардович | Ленинградская ул., |
Терор у нерухомості
Мене охоплює жах, що співробітники міліції і судді вже відкрито потурають тим, на кого є томи досьє і в міліції, і в прокуратурі, а Інтернет просто рясніє повідомленнями про злочини, які пов’язують з вказаними прізвищами.
Заява про злочин в УСБУ в Дніпропетровській області, на підставі статей 27 і 40 Конституції України.
В жовтні 2013 року до мене за порадою звернулась Говтва О.О. з приводу розміру її пенсії.Колишній педагог, викладач іноземної мови в Дніпропетровському Національному університеті, учні якої займали призові місця на олімпіадах різних рівнів, вона на момент виходу на пенсію мала майже 37 років трудового стажу, а отримала – пенсію по інвалідності у розмірі 994 гривні, бо, як відповіли листом з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, загальний розмір її пенсії за віком складав би 892 гривні і 18 копійок…
Така пенсія, яка значно менше прожиткового мінімуму, може забезпечити тільки животіння на тваринному рівні, а не життя поважного педагога – інваліда – пенсіонера.
Але на домовлену зустріч Олена Олексіївна прийшла не одна, а привела з собою ще п’ятьох людей. Як з’ясувалось, всі ці люди об’єднались в боротьбі проти одного супротивника, який на протязі кількох років тероризує багатьох людей в місті Дніпропетровську. А до мене ці люди звернулись, бо правоохоронні органи не вживають жодних заходів по захисту їх життів від дій осіб, про які мова йтиме нижче.
Слово тероризує я вибрала не випадково, бо згідно зі ст.1 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом»: «Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом ... залякування населення ... або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей, або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей».
А згідно ст.258 Кримінального кодексу України «Терористичний акт – це ... вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою ... залякування населення, ... а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою».
І цим супротивником, на моє переконання, є об’єднана група, яку, я вважаю, можна назвати терористичною.
Перша адреса, де проживають постраждалі: м.Дніпропетровськ, вул. Червона, 11/7. Ось що пишуть постраждалі:
«Наша семья проживает в квартире более 40 лет. С 2008 года мы подвергаемся незаконному давлению со стороны Каснера Василия Эдуардовича. К нам в дом пришел неизвестный человек с предложением купить нашу квартиру. По нашей просьбе он был вынужден предъявить паспорт на имя Каснер В.Э. … После того, как мы отказались, в наш адрес посыпались угрозы и следующие действия со стороны Каснера В.Э. и его представителя: они систематически приходили к нам в дом, чаще, когда дома были одни наши старые родители, и говорили, что они просто нас выбросят на улицу, разрушат наш дом, сравняют с землей, а нас закопают.
За это время Каснер В.Э. выкупил две квартиры, имеющие общие несущие стены с нашей квартирой. Со стороны квартиры 3 на нашу общую с ним стену (без нашего согласия) строители наложили огромные сырые бревна, в ту же стену был вбит металлический прут, который вылез в нашу квартиру на 30 см.
Мы неоднократно обращались в милицию Бабушкинского района. Никакой реакции.
В результате такого строительства в нашей квартире образовались огромные трещины по стенам и потолку, кладка дымохода нарушена…
В мае 2013 рано утром, сразу после того, как 4х летний ребенок встал с постели, на его кровать рухнула часть потолка (размером 0,5 на 1 м).
За весь период наших отношений с Каснером В.Э., мы обращались в Генеральную прокуратуру. Жалоба передана в Прокуратуру Днепропетровской области. Ответа о результате рассмотрения мы не получили. Обращались в прокуратуру Бабушкинского района. До сих пор мы не получили ответа ни в устной, ни в письменной форме».
Тобто створені реально небезпечні умови життя, від яких ледь не загинула дитина.
Ще 12.07.2012 року Головне управління МВС України в Дніпропетровській області надало таку відповідь Говтві О.О.:
«Встановлено, що в 2009 році за Вашою заявою щодо самовільного захвату земельної ділянки в межах санітарнозахисної смуги Жовтневим РВ було проведено ретельну перевірку (ЖРЗПЗ №1727 від 12.03.2009). За результатами розгляду 14.03.2009 відносно гр. Каснер (чи Каспер – нечітко пропечатана літера – авт.) В.Е. порушено кримінальну справу за ч.1 ст.1971 КК України (Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво)».
Подальша доля цієї кримінальної справи невідома. Заявника про це не повідомили. А за цей час будинок Олени Олексіївни неодноразово був обкрадений і неодноразово труїли її собак, які охороняли подвір’я.
За адресою м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 5/7 розташована комунальна квартира. Одну з частин квартири було начебто продано, принаймні візуально сусіди змінились, і одразу у мешканців, які залишились жити в іншій частині, почались жахіття: несподівано повернувшись додому, мешканка побачила, що з квартири зникли газова плита, газова колонка і інші її речі. Вона подала скаргу в міліцію, потім над її квартирою був завідомо навмисне побитий шифер на даху, а потім її частину квартири відрізали від газопостачання і водопостачання.
З іншими адресами цю історію об’єднує ще й те, що приватний рахунок її лічильника електроенергії з невідомих причин був переведений на Каснера Олександра Едуардовича. Звернення до органів міліції і прокуратури призвели лише до того, що до постраждалої прийшов дільничний міліціонер і почав її розпитувати про квартиру 4, яку рішенням виконкому райради приєднали до частини квартири постраждалої для обладнання кухні.
Найбільше документів принесла мешканка наступної адреси: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 33/2.
Як сказано в копії відповіді Управління житлового господарства міськради від 05.11.2007:
«...Будинок 33 по пр.Кірова є ветхим. Квартиру №2 займає сім’я ... з 2 чол., квартира приватизована, загальною площею 65,9 кв.м (квартира «трамвайного» типу – авт.).Квартира №1 значиться вільною. Гр.... самовільно встановила в квартирі №1 санвузол. Дворовий туалет будинку зруйнований. Виконувати капітальний ремонт дворового туалету недоцільно, так як в будинку мешкає лише 2 особи».
Виходить, що в квартирі №2 на 2му поверсі встановити туалет неможливо, бо нікуди зробити злив нечистот. У вільній квартирі №1 (також на 2му поверсі), яка комунальна і через ветхість заселенню не підлягає, але під нею мешканці провели каналізацію і дозволили підключитись до них і мешканцям другого поверху, також встановлювати туалет зась. А куди людям в туалет сходити? Чи не є це тортурами?
«Житловий будинок №33 по пр.Кірова 1917 року побудови, 2поверховий, відноситься до категорії «ветхого» житла. Квартира №2 у будинку 5 кімнатна, загальною площею 104, 5 кв.м, частково приватизована, знаходиться на другому поверсі вищевказаного будинку».
Різниця квартир 1 і 2 полягає в тому, що колись вони були частками однієї комунальної квартири. А згідно постанови, яка вийшла ще при СРСР, підселяти в комунальні квартири нових мешканців після звільнення кімнат заборонено. До того ж вселяти у ветхе житло також заборонено.
Але 17.09.2010 року на кв. №1 будинку №33 був виданий ордер оперуповноваженому Кіровського РВ міліції м. Дніпропетровська Піцику В.С. – «як тимчасове поліпшення житлових умов».
Тобто оперуповноважений, який до того був зареєстрований в іншому районі міста, для край необхідного «покращення» житлових умов отримав ордер на квартиру у ветхому будинку, потім прописав в цій же невеличкій квартирі тестя одного з братів Каснерів, і через 4 місяці виписався з квартири, так жодного дня і не проживши в ній!
Вище ж згаданий тесть на час прописки в зазначеній комунальній квартирі мав у власності в нашому ж місті ще одну квартиру і два домоволодіння!
Тобто сім’я з двох звичайних людей використовувати частину колись єдиної комунальної квартири (що доводиться планом другого поверху будинку, де розташовані квартири 1 і 2) для розташування туалету – не має права, а прокрутити оборудку за участю міліціонера, яка дуже схожа на аферу з незаконною приватизацією комунальної нерухомості, – можна?!
А далі йде вже – звична схема: під час відновлення даху над квартирою №1… руйнується дах над квартирою №2.
Увесь двір, колись засаджений квітами, захаращується сміттям.
Під час ремонту квартири №1 ламають двері у квартиру №2 і невідомі виносять низку цінних речей.
Аби мешканці квартири №2 не змогли відремонтувати свою квартиру, під ворітьми їх домоволодіння висипається машина піску, відрізається труба водопроводу, і т.д., і т.п.
Але і цього мало. По червоній лінії у дворі будинків 33 (буд.№ 33, як це зустрічається з дореволюційною забудовою, складається з декількох одно і двоповерхових окремо розташованих будинків – авт.) по пр.Кірова зводиться новобудова. Позад неї на зовсім невеличкій відстані зводиться ще одна. Через відсутність належним чином узгодженого пакету документів, право власності і на кв.1 і на новобудови визнається через Кіровський районний суд. Не здивуюсь, якщо всі три рішення були винесені одним суддею. Згідно відповіді однієї з інспекцій:
«З виїздом на місце встановлено, що на земельній ділянці за вказаною у Вашій заяві адресою знаходиться комплекс будівель, які належать Каснеру Олександру Едуардовичу. Вказана земельна ділянка використовується без державної реєстрації права власності на земельну ділянку,... що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України».
Тобто виходить, що поки володільці кв.№2 по пр.Кірова позбавлені можливості відремонтувати квартиру і в’їхати в неї, Олександр Едуардович Каснер забудовує подвір’я будинків №33, приватизує їх як житлові приміщення і здає в оренду під пивний бар, приватну лікарю і т. ін.
Оскільки перед баром всього біля 30-40 кв.м вільної земельної ділянки, а в бар часто приїздять на машинах, то після відвідування бару прихильники пива «доганяють» задоволення горілкою під баром, а потім звільняють сечогінний міхур під житловими будинками.
Власники квартир, які ще залишились в буд.33 по пр.Кірова, неодноразово скаржились в ВБЕЗ Кіровського РВ на незаконну діяльність комерційних об’єктів в житлових будинках, однак міліція не знайшла порушень. Не знайшла вона порушень і в тому, що земельні ділянки забудовані незаконно. Немає порушень, на їх погляд, і в тому, що будинки використовуються в комерційних цілях, а за комунальні послуги платиться, як за проживання в житлових будинках.
Не побачили ВБЕЗівці порушень і в тому, що збудовані комерційні об’єкти, і при цьому не було сплачено жодної копійки в фонд розвитку інженерної інфраструктури міста, як не побачили і в тому, що право власності на новобудови було визнано за рішенням суду, але прибудови до них були зроблені вже після винесення судових рішень, а отже досі не узаконені жодним чином, хоча також використовуються в комерційних цілях.
Все вище перераховане я розцінюю як терористичний акт проти групи людей, які проживають за вище вказаними адресами і які не просто страждають, а знаходяться в небезпеці і піддаються значному моральному і фізичному тиску шляхом погроз і створення нелюдських умов життя.
Це також і терористичний акт проти держави, якій через незаконні дії організованої групи людей, за допомогою співробітників міліції і судді Кіровського районного суду (прізвище якого мені поки не відомо), який виносив вище вказані, на мій погляд, завідомо неправосудні рішення, нанесені значні матеріальні збитки.
Але найстрашніше, на мою думку, є те, що люди вже не довіряють владі. Бо після зустрічі з мешканцями зазначених адрес до мене на консультацію напросилися троє чоловіків. Звідкись їм стало відомо, що я консультувала постраждалих і допомагала Говтві О.О., коли пан Гугель, який в багатьох скаргах фігурує як помічник братів Каснерів, намагався відсудити у неї 20.000 гривень моральної шкоди і домагався арешту її будинку...
Як з’ясувалось, чоловіки прийшли через те ж, – ще за двома адресами, які мені поки не відомі, брати Каснери відпрацьовують вже обкатану ними схему, яку я інакше як тероромвважати не можу.
Але коли почули від мене про відсутність якихось реальних досягнень у відстоюванні своїх прав законним шляхом, один з чоловіків зазначив, що Афган навчив більш різноманітним засобам захисту і своїх прав, і свого життя…
Шановні держслужбовці з УСБУ! Мені моторошно від умов життя вищевказаних сімей і від постійних погроз в адресу усіх їх, а також усвідомлюючи, що через незаконні дії ледь не загинула дитина!
Мені страшно, що за роки боротьби за свої права, за наявності великої кількості документів, винні не були покарані, а постраждалі не відновлені у своїх правах законним шляхом.
Мене охоплює жах, що співробітники міліції і судді вже відкрито потурають тим, на кого є томи досьє і в міліції, і в прокуратурі, а Інтернет просто рясніє повідомленнями про злочини, які пов’язують з вказаними прізвищами.
Але найжахливіше – що правоохоронні органи своєю бездіяльністю змушують чоловіків знов згадувати свої бойові навички, аби захистити себе і свої родини, але тепер вже у власній державі.
На підставі вище викладеного і того, що вищезазначені дії, на мою думку, мають ознаки злочинів, передбачених ч.2 ст.258 КК України і ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», а також для упередження самовільної розправи з членами, як на мою думку, терористичного угруповання
ПРОШУ:
1. Зареєструвати мою заяву в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
2. Провести перевірку викладених фактів діяльності зазначених осіб, в т.ч. оперуповноваженого Кіровського РВ міліції Піцика В.С. і судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, який своїм рішенням узаконив незаконні новобудови.
3. Перевірити причини злочинної бездіяльності правоохоронних органів з приводу наведених фактів, що призвело до створення безкарного терору родин, а також з приводу нанесення державі значних збитків.
4. Захистити постраждалих і членів їх родин, а також їх життя.
5. Притягнути винних до відповідальності.
Відповідь прошу надати на адресу, яка добре відома співробітникам УСБУ України в Дніпропетровській області.
З повагою,
Любов Яківна Каптєла
От ред. А копию ответа УСБУ просим направить редакции газеты «Лица» для публикации.Обложили демоны!
Жители дома на проспекте Кирова страдают от окруживших их незаконных построек. Вся власть знает о том, что новострой — незаконный. И вся власть бездействует…
«Горожанин» лет пять назад уже писал о методах «строительства», применяемых г-ном Каснером… И вот – новая история
Дом №33 по проспекту Кирова – это три одноэтажных и двухэтажных строения, составляющие домовладение с отдельным двором и выходящие на красную линию недалеко от стадиона «Днепр-Арена». В 1981 году этот дом признали ветхим и запретили заселять в нем квартиры, остались только старые жильцы.
В преддверии Евро-2012, когда в городе начался строительный бум, к жителям дома обратились представители ЗАО «ГМК-Украина» с просьбой высказать свои пожелания по поводу предоставления нового жилья. В квартале планировалась масштабная застройка. Но не случилась.
- Мы сами застройщикам позвонили. А они сказали, что в нашем районе кто-то начал скупать участки и квартиры и теперь строительство они начать не могут, — рассказывают жители дома. – Мы узнали, что действительно, собственниками нескольких квартир в нашем доме стал некто Александр Каснер. Потом эти квартиры объединили в одно помещение, которое начали сдавать в аренду.
А летом 2010 года, как говорят жильцы, на территории их двора все тот же Каснер и некто Игорь Гугель начали стройку. Жителям объясняли, что строят гараж, а в итоге получилось… трехэтажное здание.
Возвели его на старом погребе, что уже само по себе вызывает беспокойство в плане безопасности. После рядом выросли еще один дом и пристройка. Жители обратились в городскую прокуратуру. И 20 июня 2012 года оттуда пришел ответ о том, что решением суда за Каснером было закреплено право собственности на эти новостройки даже без ввода их в эксплуатацию. БТИ зарегистрировало новую недвижимость, а прокуратура ведет проверку законности данного решения. Результатов проверки жители не получили и по сей день. Хотя проверять есть что.
В частности, межрайонное отделение ГУ гостехногенбезопасности сообщило, что новострой возведен на расстоянии менее 4 метров от подземного газопровода, что нарушает строительные нормы. Кроме того, заказчиком строительства не была предоставлена декларация о начале выполнения работ, о чем было сообщено в ГАСК.
Туда же, в ГАСК, с коллективным письмом обратились и жители дома. Строительные контролеры взволнованно ответили, что строительство велось… неизвестными лицами, документы не предоставившими, и что ГАСК обратился в милицию с просьбой о содействии в проведении проверки.
А «неизвестные» строители вошли в раж. Летом 2012 года во дворе дома появилась еще одна новинка — пивной бар «Живое пиво». В милиции объясняют, что «пиво узаконено» решением суда. Но вот беда: появилось оно уже после принятия судебного решения. Сегодня жители дома в собственном дворе вынуждены прятаться по углам от толпы подвыпивших любителей пива, которые справляют нужду, как вы догадываетесь, прямо во дворе. Дети боятся выходить из дома. Родители боятся за детей.
Дальше – больше. По одному из строений дома-ветерана пошла глубокая трещина. А к стене с трещиной крепится газовая труба. Люди с ужасом наблюдают, как трещина растет и расширяется, молясь Богу, чтобы тот не допустил взрыва.
А новострой стал крениться к газовой трубе. Это зафиксировано Днепрогазом 14 июня 2013 года. Но никаких мер никто до сих пор не принял. Люди же считают, что их таким вот простым, но «убедительным» образом попросту выживают из дома.
- Зимой 2013 года, несмотря на морозы, нам неоднократно отключали газовое отопление, перекрывали подачу газа, — жалуются жители. – Утром газовики пломбируют газопровод из-за незаконных подключений незаконных застройщиков, к вечеру те пломбы срывают. И так постоянно. Незаконно подключаются и к водопроводу. Трубы протянули прямо над нашими головами. Ходим, пригибаемся.
Осенью прошлого года водопроводчики дважды обрезали застройщикам и водопроводные подключения. Уже к вечеру все восстанавливалось так же самовольно, как и было подключено.
Люди обращались в прокуратуру, в милицию – те нарушений не находят. К правоохранителям обращался и ГАСК с просьбой оказать помощь в проведении проверки.
«Застройщик не предоставил необходимой для проверки документации, поэтому установить лицо, виновное в совершении правонарушения, и привлечь его к административной ответственности не имеем возможности», — пишут из ГАСКа.
На самом деле нарушений уже зафиксировано масса. В июне 2013 года ГлавАПУ сообщило, что в градостроительном кадастре нет информации о строительстве вблизи дома №33 и что они направили эту тревожную информацию в ГАСК. Инспекторы ГАСКа пишут о том, что к владельцу магазина «Живое пиво» они звонили лично с просьбой дать документы, подтверждающие законность постройки. Ответа не получили.
Зато выяснилось, что г-н Каснер со товарищи не просто построил без документов и разрешений здание, но и незаконно захватил при этом участок городской земли.
«…Установлено, что на земельном участке находится комплекс сооружений, которые принадлежат Каснеру А.Э., о чем свидетельствуют выписки о государственной регистрации прав в КП БТИ (от 05.08.2011 и от 04.10.2012), — пишет курирующая ныне земельные вопросы Госинспекция сельского хозяйства. — Указанный земельный участок используется без государственной регистрации права собственности на земельный участок, права постоянного пользования и права аренды земельного участка и документов, что подтверждают право на земельный участок, что является нарушением требований статей 125, 126 Земельного кодекса».
О том, что по указанному адресу не выдавалось никаких договоров аренды земли, свидетельствует и письмо департамента корпоративных прав горсовета. Горсовет поручил провести проверку Кировскому райсовету, но оттуда жителям написали, что им нужно обращаться в горсовет.
Кстати, еще в одном письме горсовета значится, что предпринимательскую деятельность в одном из магазинов, расположенных в незаконной новостройке, осуществляет некто Анна Дорошенко, которая арендует помещение у Каснера. Интересно, кого же так стараются, но не могут установить соответствующие органы власти? Кого они не могут найти – Каснера или Дорошенко?
Облэнерго пишет о незаконных подключениях, исполком горсовета – о том, что техусловия на водоснабжение и канализирование не выдавались, договоров с водоканалом нет, но предписания игнорируются.
- Все полученные нами ответы свидетельствуют о неспособности или нежелании городской власти, контролирующих органов, коммунальных служб навести порядок и обеспечить соблюдение законов. И уж тем более – защитить права простых граждан, — говорят жители дома №33. – Мы просим решить вопрос об открытии уголовного производства по факту незаконного строительства, принять меры по немедленному закрытию незаконного пивного бара, провести проверку законности решения, принятого судом, о признании права собственности на самовольно возведенные здания, снести незаконные строения, мешающие нам нормально и спокойно жить!
Как вы думаете, бросятся городской совет и городская прокуратура выполнять эти законные требования людей?
Анастасия Волкова
Немає коментарів:
Дописати коментар