Ідея відтворити елемент давнього побуту народилася серед козаків Творчого об'єднання «Золота паланка» Старосамарської сотні Війська Запорозького низового. Після успішного розгортання Козацького похідного музею постало амбітне завдання — побудувати справжній дерев'яний човен за стародавніми технологіями.
Ініціаторами й головними рушіями проєкту виступили козаки Олег Черненко (козак Ворон) та Микола Шапа. Робота над реалізацією тривала кілька років і втілилася в успішний спуск судна на воду.
Історичне підґрунтя, проектування та наукова дискусія
Мало хто знає, але струг як тип судна народився задовго до появи козацтва — ще за часів Київської Русі в XI–XII століттях. Тоді ці плоскодонні вітрильно-веслові човни використовувалися на річках та озерах Русі й ідеально пристосовувалися для транспортування волоком між водними артеріями. Українське козацтво стало прямим спадкоємцем цієї давньоруської суднобудівної традиції, адаптувавши її під свої військові та вантажні потреби.
Інженерна основа проєкту
Сучасні дослідники розпочали шлях у 2017 році з вивчення зацілілих суден на Хортиці та в Старих Кодаках.
- Пропорції Гійома де Боплана: За основу взяли пропорції та описи знаменитої козацької чайки, зафіксовані французьким інженером Бопланом у його картографічних працях.
- Габарити: Довжина судна склала 9 метрів (рівно половина від класичної великої чайки). Такий розмір узгоджується з археологічними знахідками вантажних суден аналогічного типу.
- Озброєння: Струг обладнали двома чавунними фальконетами (малими корабельними гарматами) на спеціальних саморобних лафетах. Вони пройшли успішні вогневі випробування на лівому березі Дніпра на місці історичного Новокодацького перевозу.
Спростування теорії В. Шалабудова: Де ж козацька верф?
Довгий час серед істориків точилися дискусії щодо спроможності козаків масово будувати флот у районі Старої Самарі. Зокрема, дослідник В. Шалабудов, який вивчав Богородицьку фортецю, висунув твердження, що масштабного суднобудування там відбуватися не могло, оскільки археологи не виявили залишків стаціонарних верфей чи капітальних інженерних споруд для побудови плоскодонних човнів.
Практичний експеримент козаків «Золотої паланки» повністю спростував цю кабінетну теорію. Завдяки розробці мобільного стапеля було доведено: запорожцям не потрібні були стаціонарні верфі. Будь-яке рівне місце біля річки (як-от звичайне подвір'я) автоматично ставало верф'ю. Для розгортання процесу достатньо мати майданчик, деревину, базовий інструмент та силу людських рук, щоб перевернути й підтягнути готове судно до води. Це доводить ніби неймовірну мобільність козаків (та їхніх предків часів Русі), які могли за лічені дні організувати флот прямо на необжитому березі, не залишаючи після себе жодних монументальних споруд для майбутніх археологів.
Технологічні нюанси та будівництво
Головним принципом реконструкції стала максимальна автентичність. Майстри свідомо відмовилися від сучасних матеріалів, скловолокна та встановлення двигунів. Побудова відбувалася на подвір'ї Анатолія Рака в місті Підгородне.
Креслена модель (комп'ютерний прорахунок)
└── Зменшення середніх ботей за фактом пружності сосни
└── Збирання догори дном на унікальному стапелі
└── Набивання 7 рядів дощок у шаховому порядку
Матеріал
Для нижніх ботів (основи) використали соснову дошку-50-ку, для бортів — дюймовку. Носи та нижні боті допоміг виготовити козак В'ячеслав Бондаренко («Варвар»).
Інноваційний стапель — відмова від домкратів
Сучасні майстри плоскодонок зазвичай збирають днище на рівній поверхні, а потім вигинають його домкратами. Олег Черненко застосував власний досвід 15-річної роботи з деревом і розробив стапель для збирання судна догори дном.
Завдяки цьому конструкція природно вигиналася під власною вагою деревини, задаючи ідеальний кут. Борти (7 рядів) кріпили 20-сантиметровими цвяхами, які загинали у формі скоб.
Спуск на воду та випробування: Слідами Тура Геєрдала та Боплана
Спуск відбувся 15 серпня на річці Самарі на місці історичної перемоги кошового отамана Івана Сірка над татарами.
Для переходу знадобився екіпаж: мінімум 6 веслярів, 1 стерновий та 1 запасний. Стартувавши о 13:30, екіпаж пройшов 8 250 метрів (близько 10 км з урахуванням галсів) Самарою та Дніпром за 3 години, пришвартувавшись у клубі крейсерських яхт.
Секрет очеретяних бортів та ефект човнів «Ра»
Найважливішим відкриттям під час першого спуску стало експериментальне підтвердження хронік Гійома де Боплана. Французький інженер описував, що козацькі чайки та струги завдяки очерету не тонули, навіть будучи повністю залитими водою.
Коли під час випробувань новозбудований струг набрав воду по самі лавки, він... не потонув і впевнено залишився на плаву! Закріплені по бортах великі в'язанки очерету (тростини) товщиною до 50 см спрацювали як потужний природний блок непотоплюваності. Цей ходовий доказ став абсолютним аналогом всесвітньо відомих експериментів Тура Геєрдала на його папірусних човнах «Ра». Очерет повністю тримав вагу судна та екіпажу, підтвердивши геніальну простоту й надійність козацьких технологій.
Картка технічних характеристик струга
| Параметр | Показник | Примітка |
|---|---|---|
| Тип судна | Річковий струг | Традиція від епохи Київської Русі до козацтва |
| Довжина | 9 метрів | Пропорція \(1:2\) до великої чайки Боплана |
| Матеріал корпусу | Пиляна сосна (50-ка та дюймовка) | Зібрано встик на кастомному стапелі |
| Озброєння | 2 чавунні фальконети | Встановлені на дерев'яні лафети |
| Захист бортів | Очеретяні снопи (тростина) | Товщина до 50 см. Ефект непотоплюваності «Ра» |
| Вітрильне оснащення | Клівер / Рівне (пряме) вітрило | Перевірено в ходових випробуваннях |
| Екіпаж | від 8 осіб | 6 веслярів, стерновий, помічник |
Експеримент, що став живою історією
Підбиваючи підсумки, можна з упевненістю сказати: експериментальна побудова козацького човна виявилася повністю вдалою. Реконструйований струг успішно довів свої високі морехідні та маневрені якості в різних ходових модифікаціях — він упевнено пройшов дальні походи як на веслах у поєднанні з косим вітрилом (клівером), так і під автентичним рівним (прямим) вітрилом.
Остаточною ж крапкою та справжнім тріумфом проєкту стала участь відродженого струга у Фестивалі, присвяченому 30-річчю Незалежності України. Саме там екіпаж судна на практиці продемонстрував глядачам козацьку речну тактику, взявши участь у масштабній військово-історичній реконструкції з імітацією штурму та взяття Богородицької фортеці. Ця подія повернула живі традиції суднобудування на береги Дніпра та Самари.
