Публікації

Архів

Показати більше

Скарби Полуботка

Зображення
    Передмова: Глухий кут на Банковій Листопад 2026 року. У підземних приміщеннях ситуаційного центру на Банковій панувала важка тиша. Свіжі звіти європейських союзників не залишали ілюзій: через внутрішні політичні кризи, ЄС був під загрозою розвалу. Колишні східні країни почали масово відмовляти Україні в допомозі не лише в фінансовій та військовій, а навіть в гуманітарній, перебуваючи під впливом ворожих до України сил. Європа під їх тиском  заморозила фінансову допомогу. Бюджетний дефіцит грозив привести країну до такої кризи, що 90-ті здадуться забавкою. Під час засідання один із помічників голови ОП, колишній історик-архівіст, наважився підняти руку (історик  в помічниках Буданову знадобився для ведення переговорів — затикати рота Мединському):  «Є один божевільний варіант. Трильйонний актив. Золото гетьмана Полуботка».  Присутні скептично посміхнулися. —Ви нам, як в кіно тут казочки повторюєте.   Але коли на екрані з’явилися розрахунки складних ...

Боже чудо:Врятована святість

Зображення
  Надворі стояв 2023 рік. Вже другий рік тривала повномасштабна війна, що безжально перекреслювала життя, долі та мрії людей.  В Оріхові вона зруйнувала і давній задум місцевої громади — звести тут справжній, великий храм. Поки тривало мирне життя, віряни молилися у невеликій тимчасовій споруді, але сподівались, що колись над містом засяють нові церковні бані та нові дзвони оголосять на все місто народження храму. Та замість будівельного риштування це місце оточили вирви від снарядів. Усередині скромної будівлі по стінах висіли ікони, які колись принесли з дому самі парафіяни — прості, намолені, дорогі серцю кожного. А головною святинею був великий образ князя Володимира Великого, написаний на полотні, наче картина, місцевим художником. На цьому полотні, обрамленому простим дерев’яним багетом, князь постає на тлі високого неба та зелених пагорбів, серед яких в’ється стрічка Дніпра. У білому княжому вбранні з червоним орнаментом і багряному плащі, він міцно тримає правою рукою ...

Авдій: шлях майстра, який не знає віку

Зображення
   Було 2 травня 2022 року. Повномасштабна війна тривала вже третій місяць, і напруга в повітрі не спадала ні на мить. У Дніпрі добровольці окремої роти «Січеслав» ДФТГ «Варта Дніпра» щодня проходили інтенсивний вишкіл у Центрі військової підготовки «Січеслав», який ми створили ще на початку березня. Паралельно центр не припиняв готувати й цивільних. Серед них найбільше вирізнялися дві найактивніші групи —  "калнишевці" та "клочковці". Напередодні мені (Ворону) зателефонував Заур від "калнишевців". Розмова була короткою: у них є людина, яку варто спробувати як інструктора. Заняття в Центрі завжди починалися рівно о 9:00. Того травневого ранку на  лісовій галявині з’явився високий, худорлявий чоловік, якому на вигляд було явно за шістдесят. Він стримано привітався і назвався "Авдієм". Тоді ми знали лише частину його біографії: за плечима цього чоловіка стояла стара, жорстка школа та досвід гарячих точок на теренах колишнього СРСР, де він дослуживс...

ДВАДЦЯТЬ РОКІВ НА ЛІНІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА ВОЄННОГО ФРОНТУ: МАНІФЕСТ КОЗАКА «ВОРОНА»8

Зображення
  Сьогодні, коли слово стало такою ж зброєю, як і дрон, а межа між громадянською позицією та тиском системи стала тонкою як лезо, я хочу озирнутися назад. Я роблю це для того, щоб нагадати усім — і друзям, і ворогам, і тим, хто сьогодні намагається «шити» статті за правду: моя війна з Москвою та внутрішньою гниллю почалася не вчора. Я веду цей бій уже понад 20 років. І кожен мій крок зафіксований у цифровому, матеріальному та мілітарному склі історії.  ЕТАП I (З 2005 РОКУ): ДУХОВНИЙ ФРОНТ ТА РЕЛІГІЙНЕ ПЕРЕВЕРТНИЦТВО МОСКВИ Моя особиста інформаційна війна проти Кремля стартувала у 2005 році, коли ворог діяв підступно — через спроби руйнування нашої духовної основи. Тоді (Підготовка агресії): Москва засилала в Україну штучні неоязичницькі культи, намагаючись таврувати українців як «язичників» та підірвати традиційну християнську віру. Цей план провалився лише тоді, коли в Україні піднялися наші власні, автентичні волхви та козаки. Сьогодні (Масштабна війна): Тепер технологія з...

Смерть і воля Українського народу

Зображення
    Історія України — це хроніка не лише збройного, а й глибокого ментального протистояння. Протягом століть загарбники використовували один і той самий цинічний інструмент: вони брали автентичні народні сенси, традиції чи сакральні місця і перекривали їх власними ідеологічними штампами. Ця стратегія підкорення тягнеться від середньовічних релігійних підмін до радянського «побєдобєсія», яке безпосередньо готувало ґрунт для новітньої російської окупації. Частина 1: Релігійний синкретизм як перша спроба асиміляції Коли християнська церква заходила на землі Русі, вона зіткнулася з потужним пластом дохристиянської культури та астрономічних культів, які неможливо було викорінити простою забороною. Замість ліквідації було застосовано метод релігійного синкретизму — штучного накладання нових імен на давні традиції. Підміна Купайла: Стародавнє свято літнього сонцестояння було силоміць поєднане з днем пам'яті Іоанна Хрестителя. Оскільки біблійний персонаж здійснював обрядові обмивання...