Давно це було. Війська Катерини Другої руйнувати Запорізьку Січ вирішили. Микита Корж, що був скарбником Січі, разом з іншими характерниками, напустив оману на москалів та під її покровом вивів військо та скарби, залишивши на Січі лише старих. Прийшли вороги, а козаків то і немає. Корж зі скарбом помандрував і дійшов до ріки Половиці, біля Дніпра, де і сховав той скарб, а тут же і оселився стерегти. Місце, де сховано той скарб і має назву "Золота паланка"
Сторінки
- Головна сторінка
- Свята українців.
- Визначні дати.
- Старе в сучасному, міста Січеслава
- Документи ГО "Золота паланка"
- Козацькі пам'ятки.(СПИСКИ)
- Жива правда регіону. Фільм
- Відновлена історична правда.
- Відео
- Книги
- ЛЮДМИЛА ГРЕБЕНЮК
- Видатні українці.
- ВАЛЕРІЙ ТЕРЗІ
- ОЛЕСЯ ЧАЙКА
- СЕРГІЙ БОЙКО
- ОЛЕГ ЧЕРНЕНКО(КОЗАК ВОРОН)
- ДМИТРО ЛЕБЕДЄВ
- ІВАН ТИЩЕНКО
- ОЛЕКСАНДР КОВАЛЬ(КОЗАК ШАБЛЯ)
- НАТАЛКА ПЕРАНЖЕЛІ
- ОКСАНА БОРОДІНА
- МИКОЛА ШАПА
- ВОЛОДИМИР ПАСИНКО(КОЗАК КОЛОБРОД)
- ШКОЛА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
- БУДІВНИЦТВО КОЗАЦЬКОГО ЧОВНА
- КОЗАЦЬКИЙ ПОХІДНИЙ МУЗЕЙ
- ДОПОМОГА БЛОГУ І НАШИМ ПРОЕКТАМ
Translate
Загальна кількість переглядів сторінки
понеділок, 12 січня 2015 р.
Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: НАРАДА ВОЛОНТЕРІВ МІСЬКРАДА 12 СІЧНЯ 2015(фото і в...
Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: НАРАДА ВОЛОНТЕРІВ МІСЬКРАДА 12 СІЧНЯ 2015(фото і в...: Сьогодні в міськраді відбулась нарада волонтерів з приводу того, що міькрада вирішили трохи взяти під контрольволонтерський рух незвичним ...
Січеслав (Дніпропетровськ).: КОМУНЯЦЬКІ НАЗВИ НАШИХ ВУЛИЦЬ В МІСТІ ПОТРЕБУЮТЬ З...
Січеслав (Дніпропетровськ).: КОМУНЯЦЬКІ НАЗВИ НАШИХ ВУЛИЦЬ В МІСТІ ПОТРЕБУЮТЬ З...: Вулиці тут вказані . по деяких треба уточнення - чи мають вони відношення до комуняцької пропаганди чи ні... 1 улица 1 Мая (...
четвер, 8 січня 2015 р.
ЩЕДРІВКИ ТА КОЛЯДКИ
Onopriienko Oksana додала 3 нові світлини
Люди, "Щедрик" — це щедрівка, не колядка.
Спробуймо розібратися?
Спробуймо розібратися?
І колядки і щедрівки — це українські народні обрядові пісні зимового циклу свят, але є нюанси.
КОЛЯДКИ виконують напередодні Різдва Христового. Тільки-но на небі являється перша зірка — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх з народженням Христа! За традицією, колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого.
Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
(Приспів повторюється після кожного рядка.)
Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
(Приспів повторюється після кожного рядка.)
Застеляйте столи та все килимами,
Кладіть паляниці з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник – Рождество Христове,
А другий вже празник – Святого Василя,
А третій вже празник – Святі Водохрещі.
А що перший празник зішле тобі втіху,
А що другий празник зішле тобі щастя,
А що третій празник зішле всім нам долю,
Зішле всім нам долю, Україні волю.
Кладіть паляниці з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник – Рождество Христове,
А другий вже празник – Святого Василя,
А третій вже празник – Святі Водохрещі.
А що перший празник зішле тобі втіху,
А що другий празник зішле тобі щастя,
А що третій празник зішле всім нам долю,
Зішле всім нам долю, Україні волю.
* * *
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого вповився.
Просиме тя, царю небесний владарю,
Даруй літа щасливії цьому господарю.
Цьому господарю та й цій господині
Даруй літа щасливії всій його родині.
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого вповився.
Просиме тя, царю небесний владарю,
Даруй літа щасливії цьому господарю.
Цьому господарю та й цій господині
Даруй літа щасливії всій його родині.
* * *
Нова радість стала, яка не бувала.
Нова радість стала, яка не бувала.
Приспів:
Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився.
Над вертепом звізда ясна весь світ осіяла.
Там Діва Марія сина породила.
Сина породила, в ясла положила.
У Вієфліємі місті дуже рано
Привітати Бога пастирям казано.
Як прийшли до нього три царі з дарами
Та й принесли йому ладан, мирро, злато.
А за теє взяли небесную плату.
Ой Ірод лукавий з того засмутився,
Що Христос – син Божий – на світ народився.
Наказав солдатам усюди шукати,
Усюди шукати та й дітей стинати.
Ой той Йосип-плотник Марію збирає.
З нею до Єгипту з младенцем тікає.
Нехай Ірод клятий, клятий погибає,
А Господь рожденний усіх потішає.
Ми його рожденню усі веселимся,
Рождеству Христову низько поклонимся,
Щоби нам зволив він щасливий вік дати,
Прожити багато та й не горювати.
Там Діва Марія сина породила.
Сина породила, в ясла положила.
У Вієфліємі місті дуже рано
Привітати Бога пастирям казано.
Як прийшли до нього три царі з дарами
Та й принесли йому ладан, мирро, злато.
А за теє взяли небесную плату.
Ой Ірод лукавий з того засмутився,
Що Христос – син Божий – на світ народився.
Наказав солдатам усюди шукати,
Усюди шукати та й дітей стинати.
Ой той Йосип-плотник Марію збирає.
З нею до Єгипту з младенцем тікає.
Нехай Ірод клятий, клятий погибає,
А Господь рожденний усіх потішає.
Ми його рожденню усі веселимся,
Рождеству Христову низько поклонимся,
Щоби нам зволив він щасливий вік дати,
Прожити багато та й не горювати.
-------------------------------
У ЩЕДРІВКАХ, які виконуються у Щедрий вечір* (напередодні Старого Нового року; збігається зі святом Меланки), величають господаря й членів його родини, висловлюють побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів та родичів, щоб защедрувати.
*Подекуди у Західній Україні, зокрема на Галичині, Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 18 січня напередодні Водохреща.
У ЩЕДРІВКАХ, які виконуються у Щедрий вечір* (напередодні Старого Нового року; збігається зі святом Меланки), величають господаря й членів його родини, висловлюють побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів та родичів, щоб защедрувати.
*Подекуди у Західній Україні, зокрема на Галичині, Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 18 січня напередодні Водохреща.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
* * *
Ой сивая тая зозуленька.
Ой сивая тая зозуленька.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
(Приспів повторюється після кожного рядка.)
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
(Приспів повторюється після кожного рядка.)
Усі сади та і облітала,
А в одному та і не бувала.
А в тім саду три тереми:
У першому — красне сонце,
У другому — ясен місяць,
А в третьому — дрібні зірки,
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.
А в одному та і не бувала.
А в тім саду три тереми:
У першому — красне сонце,
У другому — ясен місяць,
А в третьому — дрібні зірки,
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.
-------------------------------
А ще у перший день Нового року за старим стилем (збігається з християнським святом Василія Великого) справляють обряд ПОСІВАННЯ. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться. Посіваючи зерном, в основному — житом, пшеницею, примовляють:
А ще у перший день Нового року за старим стилем (збігається з християнським святом Василія Великого) справляють обряд ПОСІВАННЯ. Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться. Посіваючи зерном, в основному — житом, пшеницею, примовляють:
Сію, сію, посіваю.
З Новим роком вас вітаю.
На щастя, на здоров’я, на Новий рік!
Щоб уродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон по коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
З Новим роком вас вітаю.
На щастя, на здоров’я, на Новий рік!
Щоб уродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон по коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
* * *
На щастя, на здоров'я, на нове літо!
Роди, Боже, жито й пшеницю й всяку пашницю.
Та будьте здорові і з Новим Роком і з Василем!
На щастя, на здоров'я, на нове літо!
Роди, Боже, жито й пшеницю й всяку пашницю.
Та будьте здорові і з Новим Роком і з Василем!
середа, 7 січня 2015 р.
«Вже воскресла Україна»
Запис 1919-10-23
www.greywolvesupa.com/archi…/vzhe_voskresla_Ukraina_1919.mp3
www.greywolvesupa.com/archi…/vzhe_voskresla_Ukraina_1919.mp3
Запис що зберігається в Library of Congresshttp://www.loc.gov/jukebox/recordings/detail/id/7373
Цікаву деталь відзначив доцент Львівської музичної академії ім. М. Лисенка Олександр Зелінський: після проголошення незалежної Української держави у Львові у 1918 році старші діячі Української національної ради затягли за звичкою «Ще не вмерла Україна», а молодші — «Вже воскресла Україна».
Детальніше в статті 2010-го року http://www.day.kiev.ua/…/…/podrobici/vzhe-voskresla-ukrayina
Resurrection of Ukraine
WARNING: These historical recordings may contain offensive or inappropriate language. Full disclaimer
понеділок, 5 січня 2015 р.
НА СВЯТ ВЕЧІР
Українські звичаї на Святий вечір – ніч перед Різдвом!
6 січня 2011 р.
Першим за стіл сідав господар, а за ним всі інші. Всі поважно продували лави, щоб не сісти на Духа, тому що вважалося, що на багату кутю приходять духи пращурів.
Першим за стіл сідав господар, а за ним всі інші. Всі поважно продували лави, щоб не сісти на Духа, тому що вважалося, що на багату кутю приходять духи пращурів.
Під час Святої Вечері не можна було вставати з-за столу (це могла робити лише хазяйка, яка сідала перед столом), розмовляли поважно і не голосно.
У Вілію, напередодні Святої Вечері, не можна було ходити в гості або до іншого будинку, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть мандрівники вважали за краще цього дня повернутися додому. Починаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика в нову макітру кутю, додавав тертого маку і ставив на стіл (де горіла свічка, лежав коровай). В першу чергу годували худобу і домашніх тварин.
Потім найстарший господар брав ложкою кутю і говорив молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них і відсутніх членів сім`ї на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, і туди насипали кутю). У деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, примовляючи, щоб Бог послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку і виголошував молитву за сущих членів сім`ї. За вечерю чарка по черзі обходила всіх дорослих родичів, а страви вживали із загальних мисок.
Вважалося доброю прикметою, якщо на Святу Вечерю приходили самотні, бідні люди. Їх щедро приймали і догоджали.
За традицією, на Святвечір має бути «багатий стіл» – 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала декілька (3-4) годин, кутю і деякі інші блюда не прибирали зі столу, а залишали для духів, які сідатимуть за Святу Вечерю удруге. Для них також ставили склянку води і чистий рушник.
Після вечері люди починали співати колядки, які ще з дохристиянських часів присвячувалися створенню Світу, богові-сонцю, врожайності і приплоду домашньої живності. Ворожили по стеблинках, які витягували з-під скатірки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей і один одного грошима і подарунками, що символізували майбутній достаток і багатство.
Після Святої Вечері і пригощань не можна було спати, особливо господареві і хазяйці, які лягали відпочити одягненими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з будинку або з двору і ніщо не позичати до ранку. Лише діти могли віднести обрядову їжу дідусям, бабусям або хрещеним батькам, які жили поруч.
Віконця у будинку всю ніч виблискували світлом, тому що свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі повинні були догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно і стосувалися вони пращурів роду і господарства. Не можна було злитися, сваритися, говорити щось погане, тому що це могло збутися, оскільки в цю ніч злі духи, відьми і інші недобрі сили блукали під вікнами і все чули.
Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ПОСВЯТА В КОЗАЦЬКІ ДЖУРИ ТА ЗМАГАННЯ В СІЧЕСЛАВІ
Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ПОСВЯТА В КОЗАЦЬКІ ДЖУРИ ТА ЗМАГАННЯ В СІЧЕСЛАВІ: Сьогодні 05 січня 2015 року в місті Січеславі (окупаційна назва Дніпропетровськ) відбулись змагання дитячих команд і посвята в козацькі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)




