Двоголовий грифон - втілення вірувань скіфів?

Якось побачив досить цікаві фото у  Музеї історичних коштовностей України

Цікаво, як би Лінней класифікував цю істоту...Лев"яча голова з цапиними рогами,мускулястий тулуб хижака з копитами,орлині крила та хвіст-змія - це теж грифон, зображений на лопаті золотої оббивки піхов меча.Меч разом із золотими оздобами нагайки та царською пектораллю був знайдений Борисом Мозолевським в 1971 р. під час розкопок кургану Товста Могила (IV ст.до н.е.) в Дніпропетровській області.

Це може бути великою помилкою. Зверніть увагу на фігуру, що за гріфоном, то чи не

 до неї відносяться ті роги. Згадайте також скіфських баб, що у профіль схожі на морду

 ягняти та мають такі ж роги-коси...

Проаналізувавши все це, можна зробити висновок, 

що роги не відносяться до грифона, та подивимось далі...

 "В північній частині Європи...є більше золота, ніж у будь-якій іншій землі...Є грифи, які охороняють золото..." (Геродот).Грифони, фантастичні хижі чудовиська з орлиними крилами, зображені на скіфській зброї, прикрасах, посуді. На золотому окутті скіфської чаші з Бердянського кургану (ІV ст.до н.е.) теж грізний грифон.

  Тут на другому плані теж якась голова з рогами, то чи не був він двоголовим той 
  грифон, бо тулуба іншої істоти не бачимо? Чи може це вони зображали себе тим

 вторим втіленням? Надто часто те зустрічається...

Авторові музики державного гімну встановлять пам’ятник у Львові

25 січня 2013 о 18:14

svatovo.ws

Виконавчий комітет Львівської міськради 25 січня прийняв рішення «Про погодження встановлення пам’ятника о. Михайлові Вербицькому у сквері на розі вул. М. Вербицького – вул. Генерала Т. Чупринки».

Про це повідомив кореспондент IA ZIK.

Функції замовника на проектування, виготовлення та встановлення пам’ятника творцеві мелодії державного гімну, композитору отцю Михайлові Вербицькому покладено на Львівське регіональне суспільно-культурне товариство «Надсяння», яке було ініціатором спорудження пам’ятника.

«Надсяння» має оголосити конкурс на кращий проект пам’ятника, за результатами якого виконати проектно-кошторисну документацію та погодити її з архітектурно-містобудівною радою при управлінні архітектури ЛМР.

Також товариство має власним коштом виготовити і спорудити пам’ятник відповідно до погодженого проетку та передати його на баланс Галицькій РА.

Джерело: ZIK

Розділи: Новини культури

27 січня день народження П.Г.Тичини

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ТАКОГО П.ТИЧИНУ?

В.СТУС ПРО  П.ТИЧИНУ

У 1970-71 рр. український письменник Василь Стус написав літературну розвідку про творчість Павла Тичини під назвою «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)». У цій роботі він схвально оцінював ранню творчість Тичини і піддавав критиці загальновідомий і прославлений соцреалізм. У 1972 р. після арешту Стуса робота була конфіскована і пролежала в архівах КДБ упродовж двох десятиліть. Під час суду вона слугувала одним із свідчень злочинної діяльності Стуса. Ось яку характеристику Стус дає творчості

Чорні запорожці на Красній площі здивували міліцію… тулумбасом (відео, фоторепортаж)

Козаки «Полку Чорних Запорожців» виставили сьогодні свою варту на центральній Красній площі Чернігова і вдарили у тулумбас.

Мистецько-історичний екшн був присвячений презентації книги Сергія Коваленка «Чорні запорожці: історія полку», що відбулася у книгарні «Інтермеццо».

Бій тулумбаса одразу привернув увагу перехожих зівак, іноземних туристів і… міліції.

Якщо перші намагалися осягнути суть явища, другі опановували українську мову і роль «ударника», то треті довго не могли класифікувати формат акції і кілька хвилин вимагали у козаків заявку «на проведення акції».

Таке от «невеличке непорозуміння» черговий раз доводить: Чернігову до європейського міста не те щоб як до Києва рачки, але як до Місяця пішки. Адже європейське місто не дивиться похмуро у землю, а святкує життя щоденно разом з музикантами чи не на кожній вулиці. Зрештою, «інцидент» швидко себе вичерпав і сотник Роман так-сяк зміг довести лейтенанту Гавриленку, що тулумбас не є інструментом політичної боротьби, а всього лише музичним інструментом, а він сам – мирним законослухняним громадянином не без почуття смаку і гумору.

Кам'янська Січ

Кам'янська Січ — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709—1711 роках та 1728—1734 роках. Розташовувалася в гирлі річки Кам'янка на правому березі Дніпра (нині село Республіканець Бериславського району Херсонської області). Заснована після зруйнування царськими військами Чортомлицької Січі.

Юрій Фоменко що цікаво план січі нам показав мешканець села з крайної хати від Січі. До цього річні пошуки по бібліотекам і історикам не привели до позитивного результату.
http://www.facebook.com/photo.php?fbid=480091312047401&set=a.423957350994131.100138.100001396100563&type=1&theater

"Повернення із Соловків". Документальний фільм (ч.1/2)

2006 р.
Телеканал ТОНІС

Автор: Богдан Кутєпов
Оператор: Сергій Дяків

Фільм знятий за матеріалами 10-денної експедиції в Петербург, на Соловецькі острови та Сандармох, де було розстріляно 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення. Серед них - Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Микола Куліш, сім'я Крушельницьких...
Подані свідчення очевидців, археологів, які знайшли поховання та розповіді нащадків жертв комунізму.

Сергій Злючий: Сергій ЗЛЮЧИЙ. Головний редактор часопису "Січеслав"

Сергій Злючий: Сергій ЗЛЮЧИЙ. Член Національної спілки письменників України. Поет, перекладач. Головний редактор часопису "Січеслав". Літературний матеріал входить до аудіокниги "Письменники Дніпропетровщини - шкільним бібліотекам". Запис зроблено на весні 2012р.