Знайомство з Андрієм Луценком на місцевому Майдані одразу давало зрозуміти: перед тобою справжній, палкий і безкомпромісний козак нового покоління. Не дивно, що в нашому колі він обрав собі славне та промовисте козацьке ім'я — Голота, наче нагадуючи про легендарних січовиків, які вище за будь-які статки ставили волю, гідність та вірність побратимам. Його молода завзятість вражала — здавалося, козак Голота був усюди, де вимагала совість і обов'язок захищати країну. Трохи не щодня Андрій приходив на дніпровський Майдан, а коли зникав з поля зору, усі побратими знали без зайвих запитань — він поїхав боронити столицю. Зазвичай він був з жовто-блакитним прапором, накинутим на плечі, так легко було його відрізнити серед козаків. на Дніпровському майдані.
У складі легендарної 4-ї сотні Самооборони Майдану він пройшов найгарячіші дні київського протистояння, загартувавши свій дух у вогні Революції Гідності.
Коли після перемоги Майдану над Дніпром нависла реальна загроза ворожого реваншу, Андрій Луценко без вагань став у перші лави оборонців рідного краю. Разом із побратимами Старосамарської сотні Війська Запорозького Низового він тримав цілодобову охорону Дніпропетровської обласної ради. 
Козаки майданівці 4 сотні Самооборони в Дніпрі.
По центру в синій куртці Андрій Луценко.
Саме ця рішучість і козацька дисципліна не дозволили проросійським найманцям захопити стратегічні адміністративні будівлі міста та проголосити чергову фейкову республіку.
Майбутній "Січеслав" на охороні облради в Дніпрі.
Уже в квітні-травні 2014 року, коли розпочалося формування добровольчого козацького батальйону при МВС "Січеслав", Андрій природно ввійшов до його лав і тривалий час віддано служив. Проте, коли згодом внутрішні порядки у підрозділі почали ламатися через повернення старих кадрів — колишніх міліціонерів та представників "Беркуту", які намагалися витіснити козацькі звичаї та дух братерства, Андрій продемонстрував свою принциповість. Він не став іти на компроміси із совістю і залишив службу, але ні на мить не припинив бути воїном.
Козаки Голота, Забояк, Вовк на водохрещі.
Ці шапки для січеславців шив козак Вовк(Володимир Цвіркун), вони замінили кубанки, щоб наші козаки відрізнялись від московських. Нині Вовк командир одного з бойових кораблів під Одесою.
Увесь подальший, нібито мирний час, Андрій Луценко присвятив безупинній підготовці. Він чітко усвідомлював, що велика битва за Україну попереду, і це лише питання часу. Готуючи своє тіло й дух до майбутніх випробувань, Андрій щодня долав величезні бігові дистанції, тримаючи себе у залізній фізичній формі.
Коли у 2022 році ворог розпочав повномасштабне вторгнення, загартований роками тренувань козак знову став у стрій як доброволець. Цього разу доля привела його до елітної 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ.
Як досвідчений воїн, козак Голота брав участь у найважчих оборонних боях 2022 року на Донецькому напрямку. У березні того буремного року підрозділи Січеславських десантників стримували колосальний натиск окупантів у Покровському районі. Саме під час запеклих оборонних боїв у районі населеного пункту Верхньоторецьке Очеретинської громади зв'язок із мужнім воїном обірвався. Відтоді Андрій Миколайович Луценко офіційно вважається зниклим безвісти за особливих обставин.
Але для всіх нас, побратимів Старосамарської сотні ВЗН, його історія залишається незавершеною, адже козацька доля — це завжди про витривалість і дива.
Побратими, що з ним служили, не забувають провідувати і його мати в Підгородньому.
Разом ми тримаємо в серцях незгасну надію і віримо, що міцний дух, загартований щоденною працею та Майданом, допоможе нашому Андрію здолати будь-який полон чи складний шлях і повернутися до рідного козацького кола.
Джерела: https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti?
PRUFM=%D0%9B%D0%A3%D0%A6%D0%95%D0%9D%D…
https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti?
PRUFM=%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D…
https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti?
PRUFM=%D0%9B%D0%A3%D0%A6%D0%95%D0%9D%D…
Немає коментарів:
Дописати коментар