У сучасному світі інтелектуалів часто сприймають виключно як людей кабінетної праці, а носіїв традиційної культури — як музейних романтиків. Проте постать Миколи Шапи повністю руйнує ці стереотипи.
Кандидат технічних наук, доцент, військовий інструктор, майстер старосвітських бандур та ініціатор будівництва справжнього козацького човна — пан Микола став живим символом універсальності, притаманної козацькій старшині минулих віків. Сьогодні він є дійсним членом та культурно-митним заступником Старосамарської сотні ВЗН (Військо Запорозьке Низове), що діє в структурі творчого об'єднання «Золота паланка» на Дніпропетровщині.
Коріння: Козацьке виховання з дитинства
Глибокий патріотизм та світогляд Миколи Шапи не є результатом кон'юнктури чи дорослої моди на етніку. Фундамент його особистості був закладений ще в ранньому дитинстві завдяки традиційному козацькому вихованню. Змалечку в родині панувала атмосфера поваги до української історії, духу волі та запорозьких звичаїв.Для малого Миколи козацтво ніколи не було просто сторінкою з підручника історії — це був спадковий стиль життя, що базувався на засадах лицарської честі, побратимства, любові до рідної землі та готовності її захищати. Саме це раннє гартування сформувало в ньому внутрішній стрижень, який згодом дозволил гармонійно поєднати сувору точність технічних наук із тонкою інтуїцією народного митця.
Академічний шлях: Наука на службі традицій
У цивільному житті Микола Шапа пройшов солідний академічний шлях. Здобувши ступінь кандидата технічних наук, він багато років присвятив вищій освіті, працюючи на посаді доцента в одному з провідних вишів регіону (зокрема, його викладацька та дослідницька діяльність тісно пов’язана з НТУ «Дніпровська політехніка»). Студенти та колеги знають його як висококласного фахівця з цивільної безпеки, екології та менеджменту проєктів.Проте інженерне мислення та знання хімії пан Микола спрямував у вельми незвичне русло — в етноінструментознавство. Він підійшов до виготовлення народних інструментів з науковою точністю.
Науковій спільноті відомі його аналітичні розвідки та доповіді (зокрема щодо дослідження та огляду автентичних лакофарбових покриттів музичних інструментів старосвітської традиції).
Там, де звичайний майстер діє навпомацки, доцент Шапа застосовує точні розрахунки акустики, фізики звуку та хімічних властивостей природних захисних матеріалів.
Кобзарство та відродження «костурця»
Понад десять років Микола Шапа є однією з ключових постатей Центру кобзарського мистецтва, що діє в передмісті Дніпра — місті Підгороднета в місті Жніпро в приміщенні "Просвіти". У своїй майстерні він власноруч виготовляє старосвітські (традиційні) бандури та кобзи, повністю відтворюючи старовинні технології.Він є не лише майстром, а й виконавцем — автентичним кобзарем. У його репертуарі звучать традиційні козацькі думи та історичні пісні, які він виконує під інструменти власної роботи.
Крім того, Микола Шапа глибоко досліджує та популяризує костурець — унікальне, напівзабуте бойове мистецтво сліпих кобзарів, які за допомогою звичайної палиці (костура) могли захистити себе від кількох нападників. Для нього кобзарство — це не розважальний жанр, а духовна і оборонна зброя українського народу. Саме він надихнув майстра бойових мистецтв козака Колоброда відродити цей вид боротьби на практиці.
Поклик річки Самара: Будівництво козацького струга
Одним із наймасштабніших практичних проєктів Миколи Шапи, де знадобилися і його навички інженера-проєктного менеджера, і козацький дух, стало відродження історичного суднобудування. Саме він виступив головним ідейним натхненником та організатором побудови справжнього козацького струга.Разом із побратимами по Старосамарській сотні ВЗН вони впродовж року вручну, за давніми кресленнями та описами, створювали дерев’яний човен. Проєкт вимагав колосальних зусиль, знання деревини та корабельної архітектури. Результатом цієї праці став успішний спуск судна на воду біля гирла річки Самара на Дніпропетровщині.
Цей човен став не просто музейним експонатом, а чинним плавзасобом для історичних та культурних походів, що оживляє славу козацького флоту на завітних придніпровських землях.
На 30 річчя Незалежності човен брав участь в штурмі Новобогородицької фортеці на Самарі, імітуючи події давнини. В Україні це була перша і єдина оеконструкція подібної взаємодію уозаків на воді та суші...
Захисник та військовий інструктор у Центрі «Січеслав»
Козацьке виховання та наукові знання Миколи Шапи знайшли своє найвище практичне застосування в часи сучасних випробувань для України. Маючи глибоку теоретичну та практичну підготовку в галузі цивільної безпеки, екології та хімічних технологій, він активно діє у сфері національного спротиву.Пан Микола виступає як професійний інструктор у Центрі військової підготовки «Січеслав» (у рамках загальнонаціональних навчальних програм діє у синергії з оборонними ініціативами Центру підготовки «Січеслав»).
Його головна спеціалізація — радіаційний, хімічний, біологічний та ядерний захист (РХБЗ).
У часи, коли загрози застосування зброї масового ураження стали жорстокою реальністю, доцент Шапа передає свій унікальний досвід військовим та цивільним громадянам, навчаючи їх алгоритмам виживання та виконанню завдань в екстремальних умовах. Це реальне втілення козацького принципу: бути не лише митцем чи науковцем, а насамперед — воїном і захисником свого народу.
Постать Миколи Шапи є унікальним прикладом того, як одна людина може стати мостом між епохами. Його життя доводить: традиція жива лише тоді, коли вона практична. Будуючи човни в лавах Старосамарської сотні ВЗН, виготовляючи бандури за науковими методами, навчаючи студентів в академічних аудиторіях та готуючи воїнів у Центрі «Січеслав» до захисту від хімічних загроз, Микола Шапа щодня розбудовує ту саму соборну Україну, про яку століттями співали його кобзарські попередники.
Немає коментарів:
Дописати коментар