Що сучасна людина думає про козака? Як його описати?
Кого обрати з багатьох знайомих побратимів?
Вирішив розповісти про Миколу Шапу, якого знаю з 2010 року.
Познайомились на козацькому колі в селищі Галушківка, де проходив збір козаків. На колі вирішувалось щорічно обрання нової старшини і цього разу Микола. як писар, мав скласти повноваження, а козаки обрати нового писаря. Довіра козаків була настільки великою, що і надалі обрали писарем Шапу.
Лише набагато пізніше дізнався, що пан Микола Шапа є ще і визначним науковцем в своєму колі.
Саме захоплення козацтвом руйнує стереотип відношення до нього, як до науковця. Для багатьох науковець, та ще і хімік, навряд асоціювався б з історією та тим більше часів козаччини середньовіччя.
Кандидат технічних наук, доцент, військовий інструктор, майстер старосвітських бандур та ініціатор будівництва справжнього козацького човна. Цим наш козак ще раз підтвердив, що багатогранність його, по суті, наслідує ті самі принципи, яких дотримувались в ті часи навіть гетьмани. Адже відомо про те, що Мазепа був не лише військовим командиром. а відомий його малюнок бандури.
В складі ТО ГО "Золота паланка" Шапа опинився не лише як майстер, що змайстрував бандуру для себе, а і як один з тих, хто вніс колорит давнини у виступи нашого колективу на фестивалях, маючи власноруч шитий одяг, відповідно до того часу.
Більшість наших козаків є нащадками того славного Війська Запорозького низового на землях якого ми всі народились.
Що це дає для розуміння кожного з нас?
Пафосне слово "патріотизм". Патріотами народжуються чи стають? Риторичні питання.
Наприклад, як формувався світогляд Миколи Шапи?
Навчання в українській сільській школі.
Це дало те, чого немає в сучасних дітей - глибокого шанування мови. Коли батьки, діди та бабці і особливо в школі - всюди звучить наша українська мова, яку дехто називає солов'їною. або співучою, то сприйняти своєю іншу мову доволі важко. Але саме це намагались вбити дітям в часи радянської окупації цих земель - забути українську.
Чи задумувався тоді Микола про те. що вдбувалось навкруги?
Вивчаючи навколишній світ старого козацького поселення, слухаючи розповіді про потаємні ходи козаків. про історію краю, ще тоді він ввійшов в цей світ давнини.
Для малого Миколи козацтво ніколи не було просто сторінкою з підручника історії - це був спадковий стиль життя, що базувався на засадах лицарської честі, побратимства, любові до рідної землі та готовності її захищати, як про це писалось в книжках.
Вивчаючи козацтво він тоді не думав. що це стане його життєвим та науковим шляхом. Коли в дитинстві виготовляєш порох за козацькими описами, чи чорнила, хіба думаєш стати науковцем, але таки це сталось.
Здобувши ступінь кандидата технічних наук, він багато років присвятив вищій освіті, працюючи на посаді доцента в одному з провідних вишів регіону (зокрема, його викладацька та дослідницька діяльність тісно пов’язана з Хіміко-технологічним університетом, та з ДРІДУ НАДУ, звідки "реформа" часів Зеленського перевела його до Дніпропетровської Політехніки). Студенти та колеги знають його як висококласного фахівця з цивільної безпеки, екології та менеджменту проєктів.
Інженерне мислення та знання хімії пан Микола спрямував і у вельми незвичне русло, повернувшись до витоків, козацтва та кобзарювання - в етноінструментознавство. Він підійшов до виготовлення народних інструментів з науковою точністю.
Науковій спільноті відомі його аналітичні розвідки та доповіді (зокрема щодо дослідження та огляду автентичних лакофарбових покриттів музичних інструментів старосвітської традиції).
Інформація про це опублікована в одній зі збірок. Нижче наведене відео доповіді.
Там, де звичайний майстер діє навпомацки, доцент Шапа застосовує точні розрахунки акустики, фізики звуку та хімічних властивостей природних захисних матеріалів.
До свого виїзду за кордон, через війну. стан здоров'я в родині, пан Микола Шапа останні роки був однією з ключових постатей як Центру кобзарського мистецтва, що діє в передмісті - місті Підгородньому так і в майстерні в місті Дніпрі, в приміщенні "Просвіти".
Як не дивно, в пана Миколи навчались і малі, і дорослі, що мріяли виробити якийсь інструмент. На жаль це все припинила масштабна війна.
У своїй майстерні він власноруч виготовляв старосвітські (традиційні) бандури та кобзи, повністю відтворюючи старовинні технології, та навчав інших.
Він є не лише майстром, а й виконавцем - автентичним кобзарем. У його репертуарі звучать традиційні козацькі думи та історичні пісні, які він виконує, граючи на бандурі власної роботи. Якщо вам цікаво можете подивитись відео нижче.
Якось Микола Шапа, отримавши книгу про незрячих кобзарів, дав почитати нашому козаку, майстру бойових мистецтв Колоброду, що надихнуло того відтворити так звану боротьбу незрячих кобзарів "костурець" та показати, як вони за допомогою звичайної палиці (костура) могли захистити себе від кількох нападників.
Вперше це було продемонстровано на одному з фестивалів.
Якось ми з Шапою скинулись грошима і викупили в майстра робочі копії відлитих з чавуну маленьких гарматок фальконетів. Такі гармати використовували в давнину на човнах та возах і козаки.
Пройшло декілька років і визрів план побудувати під них човен, тим більше, що ми всі стали козаками Старосамарської сотні ВЗН. що своїм стягом мала прапор з зображенням козацького човна під вітрилами, такого ж як в культовому фільмі "Пропала грамота"
Одним із наймасштабніших практичних проєктів Миколи Шапи, де знадобилися і його навички інженера-проєктного менеджера, і козацький дух, стало відродження історичного суднобудування. Саме він виступив головним ідейним натхненником та організатором побудови справжнього козацького струга, разом із побратимами по Старосамарській сотні ВЗН.
Ми впродовж року вручну, за давніми кресленнями та описами, створювали дерев’яний човен. Проєкт вимагав колосальних зусиль, знання деревини та корабельної архітектури.
Микола навіть замовив зробити креслення в спеціальній програмі, для його побудови. Деякі особливості повністю співпали з тим, що з'явилось наочно - з човном.
А результатом цієї праці став успішний спуск судна на воду біля гирла річки Самара на Дніпропетровщині.
Про спуск на воду, про першу спробу невдалу через негоду, та другу наступного року, було багато відео в мережі і досі зберігається(при бажанні варто набрати "козацький струг" і одразу з'явиться вся інформація).
Цей човен став не просто музейним експонатом, а чинним плавзасобом для історичних та культурних походів, що оживляє славу козацького флоту на завітних придніпровських землях.
На 30 річчя Незалежності човен брав участь в штурмі Новобогородицької фортеці на Самарі, імітуючи події давнини. В Україні це була перша і єдина реконструкція подібної взаємодії козаків на воді та суші...
З широкомасштабним вторгненням московитів проявився новий хист Миколи Шапи - хист захисника та військового інструктора у Центрі військової підготовки «Січеслав»
Козацьке виховання та наукові знання Миколи Шапи знайшли своє найвище практичне застосування в часи сучасних випробувань для України. Маючи глибоку теоретичну та практичну підготовку в галузі цивільної безпеки, екології та хімічних технологій, він активно задіяв це у сфері національного спротиву.
Пан Микола виступив як професійний інструктор у Центрі «Січеслав» і як завжди козаки все робили за власний кошт на користь державі та Українському народу.
Його головна спеціалізація — радіаційний, хімічний, біологічний та ядерний захист (РХБЗ).
У часи, коли загрози застосування зброї масового ураження стали жорстокою реальністю, доцент Шапа майже два роки передавав свій унікальний досвід військовим та цивільним громадянам, навчаючи їх алгоритмам виживання та виконанню завдань в екстремальних умовах. Це реальне втілення козацького принципу - бути воїном.
На прикладі Миколи Шапи ми побачили, як одна людина може стати мостом між епохами.
Його життя доводить - традиція жива лише тоді, коли вона практична.
Будуючи човни в лавах Старосамарської сотні ВЗН, виготовляючи бандури за музейними зразками, навчаючи студентів в академічних аудиторіях та готуючи воїнів у Центрі «Січеслав» до захисту від хімічних загроз, Микола Шапа щодня розбудовує ту саму соборну Україну, про яку століттями співали його кобзарські попередники.
Відео з піснею про Саву Чалоно.
Немає коментарів:
Дописати коментар