Вся попередня історія українського козацтва, як і нинішня XXI століття, пишеться людьми і постатями, достойними цього.
Можна почати так статтю про нашого козака Бандеру. Але вона буде пафосна і мало дасть розуміння справжнього розмаху і сили фігури Василя Певневця.
Таким він народжував себе з суспільного спротиву в протистоянні свавіллю влади: на барикадах, у судових залах та у волонтерських хабах.
Остаточним званням, якого він досяг це козак Старосамарської сотні, громадський діяч, правозахисник та волонтер, відомий у патріотичному середовищі під промовистим козацьким ім'ям Бандера.
Його життєвий шлях — це унікальне поєднання флотського гарту, підприємницької солідарності та безкомпромісного служіння своїй державі.
Василь пройшов жорстку школу — служив боцманом на Тихоокеанському флоті. На кораблі боцман тримає все господарство: від кожної гайки до забезпечення екіпажу у шторм. Цей досвід навчив його головного — у кризових ситуаціях діяти миттєво і без паніки
Коли восени 2013 року Україну сколихнула Революція Гідності, Василь Певневець став одним із найактивніших рушіїв протесту від Дніпропетровщини
Як член громадської організації «Самозахист підприємців», він виявився найактивнішим учасником київських подій від своєї спільноти, застосувавши свій «боцманський» підхід до організації протесту прямо на барикадах столиці
Разом із побратимами по «Самозахисту» він налагодив безперебійний «вахтовий» метод боротьби:
Організовував постійні рейси мікроавтобусів із Дніпра до Києва, що доправляли на Майдан Незалежності ліки, дрова, генератори, пальне та захисне спорядження.
Особисто чергував на барикадах у найгарячіші зимові тижні протистояння, беручи безпосередню участь в обороні наметового містечка.
Після перемоги Майдану та початку першої фази російської агресії навесні 2014 року Василь Певневець повернувся на Дніпропетровщину, щоб захистити рідний край. Він обійняв посаду начальника штабу Самооборони Майдану в Дніпропетровській області. Його координаційні зусилля, рішучість та мобілізація патріотичних сил дозволили виставити надійний щит проти проросійських провокацій та зупинити поширення сепаратизму в регіоні.
Перемога Майдану не змусила скласти ручки і не дала текти старими корупційними схемами тим грошам, що збирались з податків державою. Боротьба з корупцією і свавіллям продовжилась в інших напрямках
Так в "Бандери" перемога Майдану поклала початок тривалої роботи над розбудовою громадянського суспільства в Дніпрі та області. Захищаючи інтереси малого та середнього бізнесу, він увійшов до Громадської ради при Дніпропетровській ОДА, ставши містком між громадою та владою Громадське Радіо Дніпра.
Протести проти утисків ФОПів продовжувалися як у Києві, так і в Дніпрі й після перемоги Майдану
Найзапеклішим локальним фронтом для ГО «Самозахист підприємців» під проводом Певневця стала боротьба проти мафії по зносу МАФів (кіосків) у Дніпрі
"Представники «Самозахисту підприємців» пікетували ..., 4 роки по судах: демонтаж МАФів у Дніпрі визнано законним.. " Це цитати з загооловків, що тоді охопили інтернетпростір.
Активісти відкрито звинуватили муніципальних чиновників у корупції, вибірковому підході та спробах знищити незалежний дрібний бізнес.У цій кампанії Певневець розгорнув масштабний опір:
Підприємці створювали мобільні групи реагування та буквально власними тілами блокували будівельну техніку й підрозділи Муніципальної варти У Дніпрі планують демонтувати самовільно встановлені об'єкти.
Було ініційовано десятки позовів. Активісти проводили масові пікети під Дніпропетровським окружним адміністративним судом, вимагаючи прозорості та законності
Цей дніпровський досвід спротиву згодом заклав підвалини для загальнонаціонального руху на захист ФОПів, який у 2026 році вилився у боротьбу за ухвалення Верховною Радою законопроєкту № 15035 щодо мораторію на демонтаж споруд без рішення суду під час війни
Акція проти знесення МАФів у Києві та на підтримку малого бізнесу.
Для Василя Певневця козацтво ніколи не було бутафорією. Як член Старосамарської сотні, він прагнув відродити «живу історію» українського судноплавства. Наприкінці 2018 року він був одним з учасників будівництва автентичного дерев'яного козацького човна — струга — довжиною 9 метрів
Проєкт вимагав не лише фінансів, а й глибоких інженерних знань старовинних суднобудівних технологій, де флотське минуле боцмана стало вирішальним. Роботи тривали майже два роки
У серпні 2020 року збудований за всіма канонами минувшини струг успішно спустили на воду
Екіпаж під керівництвом отамана човна Ворона здійснив перший історичний похід річкою Самара до величного Дніпра, наповнившись тим козацьким духом, що спроможний підкорювати водні простори й у XXI столітті
24 лютого 2022 року покликало козака «Бандеру» до його головного, найважчого «походу». Коли під будівлею Амур-Нижньодніпровського (АНД) районного військкомату у Дніпрі утворилися тисячні черги з добровольців, офіційна державна система комплектування затріщала по швах від надмірного навантаження. Військкомати фізично не встигали обробляти документи й абсолютно не мали ресурсів для швидкого матеріального забезпечення новобранців і просто відправляли добровольців додому. У цей критичний момент Василь Певневець розгорнув Координаційний волонтерський центр прямо через дорогу від АНД військкомату.
Боцманський хист дозволив йому за лічені години структурувати хаос та взяти на себе комплектування військ ЗСУ та ТРО добровольцями, з чим на перших порах не могли впоратися військкомати: добровольців записували і підготовлених направляли для комплектування бригад ТрО 108 та 128. Непідготовлених пізніше задіяли для підготовки їх до тотального опору і антидиверсійної діяльності.
Певневець підняв на ноги підприємців Дніпра. Швейні цехи миттєво почали шити амуніцію, склади віддавали матеріали, а бізнесмени фінансували закупівлю засобів зв'язку та захисту.
Волонтери організували цілодобове гаряче харчування та забезпечення водою для людей у чергах та новостворених підрозділів, які ще не стояли на балансі Міноборони.
Розуміючи потреби оборони міста, Василь Певневець вийшов за межі суто гуманітарної допомоги й долучився до розбудови військових інституцій громади:
Василь виступив одним із ключових організаторів Добровольчого формування територіальної громади Дніпра, що дозволило юридично оформити та озброїти мотивованих містян для патрулювання та охорони об'єктів критичної інфраструктури. Він також став одним із творців роти "Січеслав" у "Варті Дніпра" (ДФТГ №1). Завдяки Василю підрозділ укомплектували дуже швидко, таким чином його зусиллями було оперативно укомплектовано окрему бойову роту, яка складалася з кістяка досвідчених козаків, майданівців та добровольців.
На базі своїх потужностей Певневець ініціював створення Центру підготовки добровольців. та допомоги інструкторами навчальним центрам бригад ТРО та ЗСУ. Залучені козаки інструктори проводили інтенсивні вишколи з вогневої підготовки, тактики ведення міського бою та тактичної медицини (TCCC), рятуючи життя майбутніх воїнів ще до їхнього виходу на передову. Те, що цивільна складова центру стала ще і допомогою в роботі роти контрдиверсійної боротьби в 108 бригаді.
Паралельно з мілітарним напрямком, козак Бандера розгорнув унікальну волонтерську логістику допомоги армії. Користуючись авторитетом серед аграріїв, він організував системну співпрацю з фермерами та агробізнесом Дніпропетровщини (зокрема, ТОВ «ВПК-АГРО») та великими виробниками м’яса (ПРАТ «Оріль-Лідер») та багатьма іншими. Вони безкоштовно віддавали продукцію промисловими масштабами, забезпечуючи безперебійне наповнення військ продуктами.
Він замкнув цей ланцюжок постачання на спеціалізовані волонтерські об'єднання, які з цих продуктів виготовляли сухпаї та напівфабрикати для фронту (зокрема, відому волонтерську групу «Берегині Дніпра»):
Тонни сировини волонтери відварювали, сушили у дегідраторах та фасували у зручні сухі пайки, які бійцям в окопах достатньо було просто залити окропом.
Організовувалося масове шинкування та квашення капусти у промислових об'ємах для захисту бійців від зимового авітамінозу, а також виготовлення домашніх м’ясних консервів (тушонок) та каш в автоклавах.
Василь Певневець — це яскравий зразок лідера нової української формації, продовжувача козацьких традицій запорожців. Його життєпис доводить, що справжній козак — це не історичний персонаж із підручника, а дієвий кризовий менеджер, здатний тримати стрій у суді, будувати кораблі, керувати оборонними процесами, засновувати центри підготовки та годувати армію.
Козак Бандера став тою цеглиною у фундаменті стійкості міста Дніпра завдяки чому, ще в 2014 році, місто називали Фортецею України.
Немає коментарів:
Дописати коментар