Віктор Іванович Ожогін — знакова постать для українського медіапростору, ветеранського руху та новітньої військової історії. Його ім'я стало синонімом безкомпромісної громадянської позиції, журналістської честі та безпрецедентної військової доблесті. Поєднавши кар'єру успішного дніпровського телевізійника із долею бойового офіцера, він створив міцний тиловий і фронтовий фундамент — Громадську організацію «Дніпровська міська спілка воїнів АТО "ЩИТ"». Навіть під час його тривалого перебування на передовій, організація та її медійні супутники забезпечували безперервну допомогу війську, фіксуючи хроніку боротьби за незалежність України.
Журналістський шлях та принциповість
Віктор Ожогін присвятив медійній сфері понад 50 років життя, пройшовши шлях від регіонального репортера до топменеджера:
- Становлення у професії: У 1984 році закінчив факультет журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Став відомим на Дніпропетровщині як ведучий новин та спортивний коментатор, що висвітлював золоті сторінки футбольного клубу «Дніпро».
- Удар по цензурі: Очоливши у 2009 році Дніпропетровську обласну державну телерадіокомпанію (ДОДТРК), виявив залізну принциповість. Його було звільнено з посади за рішення пустити в ефір документальне розслідування про корупційні статки та схеми клану тодішнього президента Януковича.
- Визнання суспільства: За вагомий внесок в інформаційну безпеку країни отримав державне почесне звання «Заслужений журналіст України». Протягом багатьох років є заступником голови Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України (НСЖУ).
Військова легенда: Від АТО до «Старшого діда Нацгвардії»
Військова біографія майора Ожогіна сповнена фактів, які вражають своєю жертовністю та вже стали частиною військового фольклору:
- Перша хвиля (2014): У віці 56 років добровільно мобілізувався до лав батальйону «Дніпро-1». Командував взводом, виконував бойові завдання під Маріуполем та на Луганщині.
- «Омолодження» заради фронту (2022): 26 лютого 2022 року знову з'явився у ТЦК. Щоб обійти суворі вікові обмеження (на той момент йому було 64 роки), Віктор Іванович виправив у своєму військовому квитку третю цифру року народження з «5» на «6» (зменшивши вік на 10 років), щоб його гарантовано взяли до війська.
- Бойовий шлях: У лавах Національної гвардії України у званні майора пройшов найзапекліші бої: Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Кремінну, Бахмут, Ізюм, Куп'янськ та Лиман. Побратими поважно та жартівливо прозвали його «Старшим дідом Нацгвардії».
- Феноменальне командування: Його підрозділ під Бахмутом провів 40 днів у повному оточенні. Завдяки досвіду командира рота вийшла з пекла без жодної втрати особового складу.
- Ціна перемоги: Зазнав кількох важких поранень. Восени 2022 року під Лиманом лікарі дістали з його стегна гігантський 88-грамовий уламок ворожого снаряда [1.1, 1.1], який у 10 разів перевищував вагу звичайної кулі. Влітку 2023 року під Кремінною отримав ще одне поранення практично в те саме місце, але знову повернувся до строю. У листопаді 2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
ГО «ЩИТ»: Опора ветеранів та фронту в тилу
У проміжках між ротаціями після першої хвилі служби, 29 вересня 2016 року, Віктор Ожогін разом із однодумцями (зокрема, Оленою Пастуховою) юридично зареєстрував ГО «Дніпровська міська спілка воїнів АТО "ЩИТ"» (ЄДРПОУ 40863495).
Поки голова організації перебував в окопах повномасштабної війни, команда «ЩИТу» в тилу розгорнула масштабну та прозору діяльність:
- Логістичний хаб: Організація координувала адресне постачання для підрозділу Ожогіна та суміжних бригад — від дефіцитної оптики, дронів та автомобільних запчастин до медичних аптечок і форми.
- Правовий захист: Спілка надавала безкоштовну юридичну допомогу пораненим бійцям у проходженні ВЛК та родинам загиблих воїнів у оформленні державних виплат і соціальної підтримки.
- Прозорість діяльності: Організація працювала виключно в правовому полі, фіксуючи всі надходження, акти приймання-передачі майна, плани роботи та фінансову калькуляцію, що підтверджувало її чесний статус у державних реєстрах.
- Медійне ехо: Блоги «Погляд з козацького краю» та «Воля Українського народу»
Оскільки офіційного сайту організація не мала, літопис її діяльності під час війни вели волонтери та регіональні активісти на платформі Blogger (blogspot.com). Матеріали на цих ресурсах утворювали єдиний інформаційний блок:
- «Погляд з козацького краю Дніпро»: Ресурс фокусувався на практичному боці війни. Тексти містили повний опис роботи організації «ЩИТ», детальні звіти про волонтерські збори, фотографії переданої на передову техніки, калькуляцію витрат та слова подяки благодійникам.
- «Воля Українського народу»: Блог мав ідеологічно-патріотичне спрямування. Публікації висвітлювали цивільну позицію членів ГО «ЩИТ», проводили історичні паралелі між козацькими військовими традиціями та сучасними нацгвардійцями, а також документували хроніку оборони України.
Визнання: Справжній Герой у серцях людей
У сучасному літописі України постать Віктора Ожогіна є втіленням справжнього, невигаданого народного Героя. Попри те, що сам він скромно повторює: «Я лише простий солдат», його вчинки говорять самі за себе. Прагнення суспільства офіційно визнати його подвиги досягло свого піку навесні 2025 року, коли українська медіаспільнота, колеги-журналісти та побратими зареєстрували офіційну петицію до Президента України з проханням присвоїти Віктору Ожогіну звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Чому суспільство вважає його Героєм?
- Подвиг самопожертви: Свідоме «омолодження» у документах заради права ризикувати життям на передовій.
- Рятування життів: Вихід роти з 40-денного повного оточення під запеклим Бахмутом без жодної втрати — прояв найвищої командирської майстерності.
- Незламність духу: Повернення в окопи після надважких поранень.
- Титанічна витривалість: 42 місяці безперервної служби на «нулі» — виснажливий термін для бойового офіцера його віку.
Сьогодення: Демобілізація та повернення до строю
Влітку 2025 року, після трьох з половиною років безперервної бойової служби під час повномасштабного вторгнення, легендарний майор демобілізувався у запас. Повернувшись до рідного Дніпра, він не пішов на відпочинок, а знову очолив інформаційний та ветеранський фронт.
Сьогодні Віктор Ожогін продовжує журналістську діяльність на дніпровському телеканалі «Д1» та активно керує ГО «ЩИТ», інтегруючи ветеранів у мирне життя. Його повернення та поточна діяльність активно висвітлюються останніми статтями у блогах «Погляд з козацького краю» та «Воля Українського народу», які продовжують бути медійним рупором ветеранського братерства Дніпра.
Немає коментарів:
Дописати коментар