вівторок, 10 квітня 2018 р.

Петро Сагайдачний - козацький батько України


22.12.2010 _ Віталій ОгієнкоУкраїнський інститут національної пам'яті
Версія для друку
Завдяки гетьману в суспільстві утвердилася концепція руського народу як третього (рівноправного із польським і литовським) народу Речі Посполитої: "Народ наш руський до польського народу прилучився як рівний до рівного, як вільний до вільного".
Наприкінці 2010 року в Україні відзначають 440-у річницю з дня народження Петра Конашевича-Сагайдачного.
Петро Конашевич-Сагайдачий є найвідомішим і найславетнішим гетьманом Війська Запорізького до часів Богдана Хмельницького. Гетьманування Петра Сагайдачного (з незначними перервами з 1616 по 1622 рр.) стало цілою епохою в історії українського козацтва.

неділя, 8 квітня 2018 р.

Історики Дніпра склали список важливих для міста дат і подій


Працівники Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького нагадали городянам про пам'ятні дати, днях народженнях, ювілеях, пов'язаних з відомими діячами Дніпра, які припадають на 2018 рік. Вони склали список, доступний кожному користувачеві, на сторінці  Фейсбук 
Причому згадуються як історичні особистості, так і наші сучасники: від Гончара до Нігоян Сергій Гагікович. Надаємо вашій увазі список в оригіналі.
1. 100 років тому (14 лютого 1918 р.) у Катеринославі (сучасне м. Дніпро) народився Володимир Олександрович Зуєв (1918-1986), автор проектів будівництва та реконструкції знакових споруд міста 1960-1980.
ІСТОР_ФОТО_3
2. 100 років тому (3 квітня 1918 р.) у передмісті м. Катеринослава

субота, 7 квітня 2018 р.

Тисячолітні писанки. Топ-4 археологічних знахідок




Українські писанки відомі на весь світ. На невеликій площі розгортаються барвисті картини життя. Кожна писанка має свою символіку і випадкових знаків там не буває. Писанкарство на наших землях має свою багатовікову традицію. Українські археологи під час розкопок у різних регіонах натрапляють на унікальні збережені у землі витвори народного генію.
Гал-інфо підготувало підбірку  Топ-4 писанок знайдених археологами в Україні.
Львівська 500-літня писанка
4
Писанка на шкарлупі гусячого яйця, якій 500 років. Фото - прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.
У серпні 2013 року львівські археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України зробили сенсаційне відкриття. Під час дослідження водозбірника на вул. Шевській, у центрі Львові, археологам вдалось знайти унікальну писанку. Знахідці майже 500 років. Подібних артефактів в Україні ще не знаходили, адже писанка виконана на шкарлупі яйця.
Писанка збереглась на глибині 5,5-6 метрів у водозбірнику, який датують XV - початком XVI ст. Стан збереження писанки на момент відкриття становив 80-90%.
Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, а й в Україні. Унікальну знахідку передали у Коломийський національний музей на Прикарпатті.
Волинська 950-літня писанка
4
Глиняна писанка з Рівненщини, виготовлена 950 років тому. Фото: Радіо Свобода.
У вересні 2013 року на березі водосховища у Демидівському районі Рівненщині під час експедиції Інституту археології НАН України дослідники знайшли керамічну писанку, якій 950 років.
Знайдену писанку датують початком ХІІ ст, Київська Русь. За словами археологів, на Волині це перша вціліла старовинна писанка, яку знайшли у такому хорошому стані.
Пліснеські писанки
4
Писанки з Пліснеська. Фото надане Історико-культурним заповідником "Давній Пліснеськ".
Кілька писанок археологи виявили на території Пліснеського археологічного комплексу, який є унікальною сукупністю різночасових пам'яток, насамперед середньовічної доби. Пам’ятки є на території та в околицях села Підгірці Бродівського р-ну Львівської області.
Під час розкопок археологи виявили дві керамічні писанки, які датуються ХІІ-ХІІІ ст. Як стверджують працівники Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», з поширенням християнства язичництво не зникає, натомість з’являється явище релігійного синкретизму, тобто двовір’я.
Тоді ж Церква намагалася адаптувати поганські звичаї до християнських канонів. Так, у Пліснеську на місці колишнього капища виникає християнський храм. Маркерами такої подвійної віри  були і писанки з Пліснеського городища, які, окрім сучасної, відомої нам обрядової функції, у княжу добу слугували язичницькими оберегами. Маючи кульки всередині, вони виконували й роль брязкалець, що були призначені для відлякування злих духів і охорони житла.
Писанка Княжої доби з Галича
4
Писанка з Галича.
Під час розкопок решток церков на Царинці в с. Крилос (давній Галич) у 1992 році Галицька археологічна експодиція  під керівництвом Юрія Лукомського виявили писанку виготовлену з глини. Писанку датують ХІІ-ХІІІ ст.
Вона покрита брунатною матовою поливою, поверх якої жовтою поливою нанесено орнамент. На товстішому кінці у керамічного яйця є отвір, у середині - калатальце.
Найдавніша українська керамічна писанка датується ІХ ст. Керамічні писанки були поширені у Київській Русі й мали характерний розпис – сплетіння жовтих і зелених смуг.
У 80-му році 19 ст. при розкопках Кривушанської могили археолог Іванов знайшов керамічні яйця. В 1908 році при розкопках на Полтавщині натрапив на таку ж знахідку Віталій Хвойка.
Під час дослідження сабатинівських поселень культові моделі яєць були знайдені майже в кожному житлі під вогнищем або серед інших культових речей. На одному з них були вигравірувані позначки, що нагадують стилізоване дерево – ялинку.
При потрясінні керамічні писанки торохтять. Традиція виготовляти різні шумові предмети на Великодні свята була віковою на Україні. Це – різноманітні калатала, стукала, довбешки. На Поділлі, як зазначає етнограф П. Чубинський, хлопці в чистий четвер, як тільки дзвонили дзвони, калатали у дзвіницю, били в огорожу, відганяючи «нечисту силу». Керамічні писанки княжих часів пов’язані із веснянками та іграми, бо ж були спільними в ритуалах та віруваннях наших предків.
У фондах Національного музею історії України зберігається керамічне брязкальце. Приблизний час створення – кінець першого тисячоліття до нашої ери, зроблене на території України. Брязкальця у чималій кількості знаходили серед пам’яток Трипільської культури.



На давні писанки наносили календарі


На давні писанки наносили календарі
На знайдених на Тернопільщині прадавніх писанках відображено календарний цикл. Фото: "Укрінформ"
На давні писанки в Київській Русі наносили орнамент, який позначав календарний цикл. Це може бути найдавніша техніка писанкарства в Україні, вважає археолог Марина Ягодинська.
"Все це чимось схоже на прадавній календар. В Україні було виявлено майже 100 писанок давньоруських часів. Переважно це полив'яні. Вони мали жовтуватий чи зеленкуватий кольори. Орнаменти у них були у вигляді скобок або концентричних кіл. А ці, знайдені біля Крутилова на Тернопільщині, мають певні клинці, рисочки-зарубки. Все це чимось схоже на прадавній календар", - каже археолог в інтерв'ю "Укрінформу".
Давньоруські писанки знайшли в Звенигородському урочищі на Тернопільщині. Там на давньоруському городищі-святилищі було знайдено дві оригінальні писанки з глини.
Ці писанки - це різьбянки, або ще як їх називають, шкрябанки. Кожен виріб поділено на вісім нерівних частин, чимось схожих на трикутники із загадковими клинцями. Їх нанесено невідомим майстром у ХІІ чи ХІІІ ст. Клинців – сорок. Характерно, що на одній зі шкрябанок візерунок нанесено безсистемно й неакуратно. Припускають, що це робила дитина. На іншій видно певну осмисленість графічного малюнка. Зберігаються в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
Писанки-сорококлинці були розповсюджені в різних регіонах України – від Галичини та Поділля аж до Кубані. Тобто всюди, де мешкали етнічні українці.
У Франції відкрили виставку "Писанка". На ній представили роботи українки з Нью-Йорка Софії Зелик. Присутнім гостям майстриня розповіла про історію появи та розвиток писанок в українській культурі, яке має своє коріння ще в язичницькій культурі. Звідти й назва виставки: "Писанка: від бога сонця до Божого Сина.

понеділок, 2 квітня 2018 р.

Розписування хат: особливості давнього українського звичаю


1502
Живопис сперечається і змагається з природою.
Леонардо да Вінчі
Хатній розпис – один з видів традиційного народного мистецтва. Датувати початок цієї творчості важко, адже до ХІХ століття вона майже не фіксувалася і не збиралася. Свій розквіт (як галузь мистецтва) стінопис отримав лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
Існує думка, що давніше українські селянки свою любов до барвистості виявляли у візерунках килимів, квітчастих тканих кроснах, вишитих сорочках, розмальованих писанках, у посуді тощо. А пізніше, коли ця творчість почала вимирати, жінки стали любов ту проектувати на розмальовування хат.

пʼятниця, 30 березня 2018 р.

Листівки сторічної давнини зі світлинами українців!


Просив би поділитись, тема просто унікальна! Найцінніші та найулюбленіші листівки з тих що колекціоную! Тут рідкісні історичні листівки, хочеться щоб люди використали цей матеріал, тому прошу поділитися альбом. Українські листівки колекціоную з 1992 року. Самою найулюбленіших тем для мене є типажі України, українці у побуті та одягнуті спеціально для фоті понад 100 років тому! У двадцять років, я чітко усвідомив, що ці листівки є історією та надбанням нашої Держави! Дозволяю використовувати усім бажаючим, адже те що маю, збирав не для себе, а для українського народу.
4 дописи