понеділок, 30 березня 2015 р.

Молодіжна рада Січеслава та громадськість міста

Молодіжна рада Січеслава та громадськість міста


Що мені сподобалось в цьому дійстві, це вміле диригування представника міськради молодіжною радою з ригів. Вони всі майже є членами організаціїї відверто політичної направленості Молоді регіони а дехто і член партії і як голови студентських рад вузів були задіяні в проведенні антиукраїнської політики під час царювання янучар. Так от як відбувалось диригування? Скаже представник міськради, що це релігія - вони підхоплюють: "Релігія , релігія". Я розумію що вони з Януковича сотворили собі ідола. але ж не на сільки щоб показати свою дурість. Вкинув їх керівник в натовп, що представники громадськості не того віку, не молоді. Там дійсно були представники майдану та територіальної оборони, що стояли на блокпостах.=\ж але більшість таки було молоді. Так молоді ригівські дарування відразу підхопили це. Ну а те. що вони допомагали блокпостам. Подяка їм.Правда не ясно коли і як. Основним показником , що ім все одно , тут буде окупант керувати чи наша влада, це ствердження що начебто рада аполітична. Ми майданівці добре знаємо чим закінчувались аполітичні акції - побитям незгодних з лінією Янучари і вбивствами. Нерозуміння молоддю політичної ситуації і того, що прихильник оокупанта не може керувати молодіжною радою і спричинило виступ молоді патрітичної проти цього. Ця рада діє з 2010 року і останній рік в час коли іде вйна.Так за цей рік і думки не виникло у них зняти цього голову, що є відвертим і цинічним сповідувачем путінських загарбницьких планів по захопленню не тільки самої України а і її майбутньої еліти, що могла вирости в вищих учбових закладах. Звісно мова не іде за переслідування по політичних мотивах. Мова іде про те, що керувати молоддю міста не може людина, прихильник окупанта. Наміри влади протримати цього ще до осені були очевидні і лише розголос можливо таки дасть поштовх до вирішення проблеми. Час в цю раду ввести активних патріотів з числа молоді. Лише патріот може бути представником народу в українських органах влади. А ця рада і є молодіжним дублером влади міста. Ворог має бути знищений або видворений з держави і мова не іде про політичні уподобаня, мова про цілісність і міць держави Україна.

неділю, 15 березня 2015 р.

Про царя Поганина...

Про царя Поганина...
Десь, колись, в якійсь країні
Цар Поганин царював –
Трон здобув він не у спадок,
А народ його обрав.
До Поганина в державі
Царювало три царі –
І країну, як калину,
До злидарства довели.
Перший цар усім візочки
Для торгівлі в руки дав,
Щоб народ учився жити –
Усе віз і продавав...
І везли усе з країни:
І каструлі, і ложки,
І білизну натуральну,
Навіть мило і сорочки.
Хитрий цар був, як лисиця,
Нашим, вашим догоджав –
Термін правити скінчився,
Народ більше не обрав.
Захотіли всі обрати
Собі іншого царя ...
І обрали заводського –
Не якогось лихваря.
Хоч непоказний із себе,
Та робоча міць у нім,
Як країну будувати –
Ще покаже їм усім.
Знає добре він заводи,
На гітарі любить грати.
Коли треба для народу,
То зуміє заспівати.
Цей возив тоді в країну
Музикантів, співаків –
Своїм царським патронатом
Задурив усіх сліпців.
І для себе був не промах,
Про свою родину дбав,
На очах всього народу –
Своє царство грабував.
Найпотужніші заводи
Безсоромно – за гроші –
Продавав рідні і близьким,
Не було цьому межі
Непомітно, ніби тихо,
Закипала в черні лють.
Ну навіщо їм це лихо?
Владу іншому дадуть.
Другий цар здавати владу
Просто так не захотів –
І на трон собі на зміну
Він Поганина привів.
Що народ проголосує –
Цар і сумніву не мав,
Та народ, йому на диво,
Не скоривсь – забунтував.
І пішов рішуче в наступ –
Стольний град задвиготів,
Усі вибігли на площу –
І Майдан полум’янів.
Барабани гучно били
Дні і ночі на снігу.
Враже, є в народу сила –
Подолаємо « пургу».
Тричі вибори збирали,
Бо на трон йшло два царі –
І програв тоді Поганин –
Інший став в поводирі.
А у третього - всі знають
Повноважень не було.
Половина царя сили –
До цариці відійшло.
Третій був на пів царя,
І було ще пів цариці
І ніяк поміж собою
Не могли вони змириться.
Пів царя свободу слова
У країні відродив,
На історію правдиву –
Світло правди він пролив,
Та на зустрічі важливі
Він запізнювавсь завжди,
І придворних собі вибрав
Так, що Боже відведи.
Пів цариці керувала
Своїм царством навмання:
Модні сукні одягала,
І міняла їх щодня.
Вміла гарно говорити,
Намагалась йти вперед,
Як іти туди не знала,
І це був її секрет.
І Поганину, як кістка,
Поперек у горлі стала,
Бо маєток його панський –
В нього мало не забрала.
Захотіла відібрати,
Що украв він у народу,
А народ їй не повірив –
Було проти пів народу.
А в сусіднім, ближнім царстві
Препоганин царював –
І Поганина при владі
Дуже бачити бажав.
То ж, як чвари почалися,
В пів цариці з пів царем –
Влучно він по них уцілив
Тоді газовим конем.
І зійшов на трон Поганин,
Бо народ був у зневірі –
Обездолений і бідний –
Збайдужів у певній мірі.
А Поганин розпинався:
Допоможе, і почує,
Наведе в країні лад,
Та було це вкотре всує.
Царство стихло, посіріло,
Стало ніби неживе.
Дуже скоро все прозріло –
Щось до них не те пливе.
Цар для зведення рахунків
Запроторив до в’язниці
Пів цариці – ще до суду –
І це вам не небилиці.
Посадив він і міністра,
Бо йому той насолив,
Буде знати, як кусатись,
І іти проти царів.
В пресі стали вихваляти
Всі досягнення царя,
Хоч було - їх кіт наплакав,
Знало навіть немовля.
Цар нові податки вводив
І знімав з народу свитку –
Сам розкішно богував
У прихваченім маєтку.
Час від часу із покоїв –
Інформація ішла ,
Що реформи почалися
І їх цар благословляв.
Люд у ті реформи царські
Віри зовсім вже не йняв,
Розумів він, що до чого,
І що знову цар брехав.
На початку пів цариці
Ішли усі захищати,
Та як «суд» народ побачив –
Почали царя боятись.
Розуміли, що свавільний
І недобрий, горе-цар –
Кого хочеш, як захоче,
Підведе під свій удар.
А продажний суд засудить,
Зробить так, як скаже цар –
У людей від беззаконня –
Відібрало мови дар.
Як і другий цар в країні,
Цей її дограбував.
Про родину, як і другий,
Цар четвертий – добре дбав.
І рідня, і царська челядь –
Із народу кров пили,
І на ньому багатіли,
Наживались, як могли.
Дуже важко і погано
Було людям в царстві жити,
Та вони , немов раби,
Призвичаїлись терпіти.
Десь, колись, в якійсь країні –
Царював Поганин цар,
Мучив він народ свій люто,
А народ терпів, мовчав.
І тихцем копив знов силу,
І мовчання – аж гуло,
Думав часто вже про вила,
Як до цього все дійшло?
10.02.2013р. Надія Таршин

понеділок, 2 березня 2015 р.

Українська ікона: чим відрізняється від російської та історія розквіту й зникнення


  • 55416ПЕРЕГЛЯДИ
  •  
  • 1КОМЕНТАРІ
  •  
  • 29/07/2013ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ
Як казав видатний український філолог Потебня, кожний народ виробляє своє християнство, згідно власного світогляду і естетичних уподобань. Чим відрізняється українське і російське православ’я? Ми зосередимося на візуальному зображенні віри – іконах. Щоб зрозуміти особливість української традиційної ікони, яку витіснила російська церква, потрібно зануритися в історичний контекст.
Стилі досліджувала: Лариса Вакульницька
Русь-Україна в 16 столітті була полем боротьби різних конфесій. Стук молотка Лютера у Віттенберзі почули і в Україні – його революційні тези припали до серця багатьом, особливо знаті, що втомилась від малограмотності і розбещеності як православних попів, так і католицьких ксьондзів.

Шаленна конкуренція

На Україні в той час було дві основні Церкви – панівна, бо підтримана державою – католицька і «благочестива» православна, що користувалась підтримкою частини великої православної магнатерії Русі-України, а особливо розбагатілого завдяки Магдебурзькому праву міського населення, об’єднаних в «Братства».
Для збільшення клікніть на малюнок. Графіка: Надя Кельм

На малюнку нижче ОБИДВІ ІКОНИ датуються 18-м століттям.

Українська взята звідси, російська звідси