ВІРШ РЕКВІЄМ ТА СЛАВА

Іван Левченко Не потопити!
Курсантам-патріотам Академії ВМС України 
імені Павла Нахімова в Севастополі 

За поступ наш твердий в Європу
В Криму помстився люто брат –
Пустив на дно корвет "Тернопіль".
І захопив "Кіровоград"…

Блокує й нищить український,
Збудований народом флот:
На дні морськім – корвет "Хмельницький"…
"Славутич" піде вже от-от…

Підводний човен "Запоріжжя"
В Стрілецькій бухті вже не мій…
Невже і справді душу тішить
Цей вандалізм і цей розбій – 

Ненависний, дикунський, ниций?
Хто там на рейді ще стоїть?
Мов відродивсь – "Богдан Хмельницький"!
"Хмельницький" знов? Та скільки ж їх? 

Ну, те, що знищили "Тернопіль",
Бо "западенець" – слів нема!..
Але ж Хмельницький-гетьман, хлопці,
Вас наче рідних обіймав.

А потім серце краяв, правда,
Пізнавши милості Москви,
Бо Переяслав цар ваш зрадив,
Як нині дружбу з нами – ви!

Оті паради й святкування – 
Пліч-о-пліч, разом, де ми йшли,
Для вас були, як маскування
Під "балаклавами" облич! 

Тому й не буде вам удачі:
Той проклятий, хто вдавсь до зрад.
Йде флагман "Гетьман Сагайдачний",
А це вам – не "Кіровоград"!

І моряки в нас – не зламати:
Присязі вірні назавжди!
Та навіть хлопчики-курсанти,
І ті герої – в час біди:

Коли ви стяг свій піднімали
І гімн загарбницький гримів,
Вони державний Гімн співали –
Той – "Ще не вмерла…" – чувся спів.

І не умре, допоки є в нас
Цей дух, ця правда, ця любов.
Топити флот наш люто й ревно –
Це вже від слабкості либонь: 

Хай чим, а тільки б досадити.
Не візьмеш – нерви в нас міцні!
Корвет ще можна потопити,
А "Ще не вмерла…" – ні і ні!

Іван Левченко, першодрук 23 березня 2014 року