середа, 12 червня 2013 р.

13 червня (31 травня) - Вознесіння Господнє


Вознесіння Господнє

Тропар, гл. 4: Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, / подавши радість ученикам обітницею Святого Духа, / утвердивши їх у вірі Своїм благословенням, / що Ти — Син Божий, Спаситель світу.

Кондак, гл. 6: Довершивши наше спасіння, / з’єднавши земних з небесними, / вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, / не розлучаючись, але невідступно перебуваючи / і виголошуючи до тих, що люблять Тебе: / «Яз вами і ніхто проти вас».

На літургії — антифони свята.

Задостойник: Величай, душе моя, / Христа Життядавця, / що вознісся від землі на небо.
Тебе, понад розум і слово, / Матір Божу, / що в часі несказанно породила Предвічного, / ми, вірні, однодумно величаємо.

Замість «Ми бачили Світ Істинний…» – тропар Вознесіння (довіддання).

Величання: Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і шануємо Твоє з Пречистим Тілом на небеса Божественне Вознесіння.

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам! А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю. І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти? Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового. І, взявши, Він їв перед ними. І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане. Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. А ви свідки того. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти. І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх. І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись. А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю. І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь. (Лк. 24:36-53)
https://www.facebook.com/myroslava.ivanytska?hc_location=stream

Немає коментарів:

Дописати коментар