Козак
Усім знайомий з дитинства картина „Козак Мамай”. Народознавці зазначають, що вона має дуже давню історію. В оселях наших пращурів вона розташовувався на найпочеснішому місці. Образ козака Мамая відображує одвічний характер нації, бо створювався він за її образом та подобою. Велична снага яку випромінює образ Козака Мамая насичує глядача, дає духовну силу, ушляхетнює особистість. Заворожує піднесеністю прадавнього рідного образу. Є основою багатотисячолітньої системи звичаєвого духовного та фізичного вдосконалення. Має могутній оздоровчій потенціал. Різноманіття варіантів виконання картин „Козак Мамай” величезне: від монументальних полотен до схематично-обрисних зображень. Кожен автор індивідуально подає бачення кольорової гами, компонації елементів сюжету, але достатньо точно дотримується його самого. Головний герой і центральний образ сюжету козак Мамай – образ збірний, який уособлює Дух Роду Нашого, його войовничу шляхетність та велич єднання з Богом. Сидить він по-козацьки у позиції духовного воїна, звичайній для степовика з прадавніх часів – схрестивши ноги (звідки ж у степу стілець?). Цією позицією козак Мамай утворює „трійцю”, „трисуття”, „триглав” („тризуб”) – прадавній священний звичаєвий символ могутньої орійсько-руської духовності, втілення триєдиння – поєднання трьох сакральних початків в одному. ЯВ – явний світ, уособлення чоловічого початку – світле, денне, сонячне, сухе, просторове, матеріальне. НАВ – духовний світ, уособлення жіночого початку – темне, нічне, лунне (місячне), вологе, глибинне, духовне. ПРАВ – Закон Божий, сакральне поєднання чоловічого та жіночого початків у священному процесі творення нового життя, гармонія, нескінченність життя вічного Роду Нашого, правові основи, прагнення, просування вперед, до перемоги. Зачіска у нього шляхетна, тисячолітній символ вправного володіння рукопашем та належності до варни кшатріїв (воїнів), – коса, що починається з маківки (коронної чакри – енергетичного центру) та спускається, змієм-охоронцем, по виголеній голові мужнього воїна. У кого є коса, той – косак або козак – „Смерть з косою”. Таку ж саму зачіску ще понад тисячу років тому мали Великі князі Великої Русі (не плутати Велику Русь з Російською імперією, яка виникла лише у 1721 році, а до того була Московською державою, а русів, русинів – нас, з нашими сусідами московитами-росіянами), як Олег Віщий та Святослав Великий та їх витязі-дружинники, генетичні пращури козаків та нас. Не тільки зачіски, але і спосіб життя, світогляд витязів, що жили за рідними світоглядними законами орійську-руської культури – Православ’я та козаків були абсолютно тотожні. Саме слово „козак” означає кшатрій-воїн. Є варна кшатріїв, і нам відомий Кіш – військо кшатріїв, отаман кошовий – батько кшатріїв, кошак – воїн, який у Коші, давнє чергування „ш – с” – кошак – косак, і більш пізнє, нам відоме чергування „с – з” – косак – козак. Одягнений козак Мамай ошатно. На ньому вишиванка з геометричним візерунком – родоводом. Широкі штани – шаровари (шарвар – стрілець (санскрит)), частина одягу воїна – чорного, темно-зеленого, темно-сірого, темно-синього кольорів, які маскують козака підчас бойових операцій (а не червоні або жовті як дехто вважає, що демаскують і є лишньою причиною для загибелі). Шапка знята з голови лежить біля козака, має особливий покрій. Поруч з козаком – військові речі: шабля, спис, лук, сагайдак зі стрілами, пістоль або мушкет, булава – символ влади, порохівниця-ріг – одночасно символ – ріг-наддостатку, баклага з водою або узваром, без якої не обійдешся у спекотному степу. Також поруч з козаком кінь – вірний помічник воїна у його насиченій ризиком та романтикою долі. Образ козака Мамая – це образ людини, якій преднакреслено, за народженням, від Бога шлях посвяти життя духовній величі та війні, звідси і шляхтич. Заграє сурма, скочить козак на коня і відправиться у військовий похід, щоб поринути в бій з ворогом. Але зараз козаком Мамаєм володіє спокій, він урівноважений, непорушне його шляхетне обличчя, чистотою зоресяють очі, погляд пронизує глядача, простір, Всесвіт. Він у стані молитви-медитації, славлення та поєднання з Богом. Козак-воїн, на певний час, відклавши зброю та військову справу, є брахманом-мислителем, що звеличує душу свою думками про Бога та вічне. Поруч з козаком одвічний символ брахмана – чаша (можливі варіанти кубок або кухоль). Кобза в його руках – духовно-сакральний інструмент, символ Душі Роду Нашого, її високого божественного призначення. Мамай творить думу про Бога, велич військової справи, великих воїнів та мислителів землі рідної, ратні подвиги, перемоги та силу нашої зброї. Снага стану козака Мамая настільки потужна, що передається глядачу, заворожує, спонукає до відчуття причетності. Козак Мамай-мислитель творить образи, що допомагають йому, як воїну вдосконалюватись. Наш Звичай говорить – лише тоді ти справжній воїн, коли є справжнім творцем. Не вміючи створити, ти не зможеш зруйнувати. На те та інше треба могутніх духовних сил. Задній план картини не просто прикрашений деревом-дубом – це складова частина сюжету. Всесвітнє Дерево – втілення зв’язку поколінь оріїв-русинів, нескінченності життя, величі Духу Нашого. Коріння – минуле, стовбур – сучасне, крона – майбутнє. Елементи, що є не в усіх варіантах картин „Козак Мамай”. Сонце, Луна (Місяць), Зоря іще більше підсилюють духовний, всесвітньо-божественний характер сюжету, спрямовуючи нас до всеохоплюючого розуміння – Бог у всьому – все у Богові; Бог складається з часток – частки складають Бога. Сова, є символом мудрості. Сиріжка у вусі козака означає „я в батька один син” – єдиний спадкоємець роду по чоловічий лінії. Під картинами „Козак Мамай” є написи в тексті кожного є фраза: „Як хочеш назови на все позволяю, аби не крамарем бо за те полаю”. Образ козака Мамая є втіленням шляхетної орійсько-русинської душі. Яка поєднує у собі два духовно-сакральних початки – кшатрійний-військовий та брахманський-мислительський. Що, у свою чергу, разом з самим образом козака Мамая утворюють триєдиння Русинського Духу, Інтелекту та Сили. Стверджуючи наш багатотисячолітній звичай формування надлюдини здатної на рішучі кроки. Отже, козак Мамай є зразком формування особистості, що поєднує у собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість. Він взірець урівноваженої сили, вишуканого розуму та високої Божественної духовності. Через усвідомлення та ототожнення з прадавнім образом Духу Роду Нашого розвивається повноцінна особистість сучасного русина – мислителя-воїна, який відроджує тисячолітню Велику Русь. Козак Мамай – зразок для кожного українця. Він – концентрована воля нації, уособлена в матеріалізованому образі архетипового героя.
Online
Усім знайомий з дитинства картина „Козак Мамай”. Народознавці зазначають, що вона має дуже давню історію. В оселях наших пращурів вона розташовувався на найпочеснішому місці. Образ козака Мамая відображує одвічний характер нації, бо створювався він за її образом та подобою. Велична снага яку випромінює образ Козака Мамая насичує глядача, дає духовну силу, ушляхетнює особистість. Заворожує піднесеністю прадавнього рідного образу. Є основою багатотисячолітньої системи звичаєвого духовного та фізичного вдосконалення. Має могутній оздоровчій потенціал. Різноманіття варіантів виконання картин „Козак Мамай” величезне: від монументальних полотен до схематично-обрисних зображень. Кожен автор індивідуально подає бачення кольорової гами, компонації елементів сюжету, але достатньо точно дотримується його самого. Головний герой і центральний образ сюжету козак Мамай – образ збірний, який уособлює Дух Роду Нашого, його войовничу шляхетність та велич єднання з Богом. Сидить він по-козацьки у позиції духовного воїна, звичайній для степовика з прадавніх часів – схрестивши ноги (звідки ж у степу стілець?). Цією позицією козак Мамай утворює „трійцю”, „трисуття”, „триглав” („тризуб”) – прадавній священний звичаєвий символ могутньої орійсько-руської духовності, втілення триєдиння – поєднання трьох сакральних початків в одному. ЯВ – явний світ, уособлення чоловічого початку – світле, денне, сонячне, сухе, просторове, матеріальне. НАВ – духовний світ, уособлення жіночого початку – темне, нічне, лунне (місячне), вологе, глибинне, духовне. ПРАВ – Закон Божий, сакральне поєднання чоловічого та жіночого початків у священному процесі творення нового життя, гармонія, нескінченність життя вічного Роду Нашого, правові основи, прагнення, просування вперед, до перемоги. Зачіска у нього шляхетна, тисячолітній символ вправного володіння рукопашем та належності до варни кшатріїв (воїнів), – коса, що починається з маківки (коронної чакри – енергетичного центру) та спускається, змієм-охоронцем, по виголеній голові мужнього воїна. У кого є коса, той – косак або козак – „Смерть з косою”. Таку ж саму зачіску ще понад тисячу років тому мали Великі князі Великої Русі (не плутати Велику Русь з Російською імперією, яка виникла лише у 1721 році, а до того була Московською державою, а русів, русинів – нас, з нашими сусідами московитами-росіянами), як Олег Віщий та Святослав Великий та їх витязі-дружинники, генетичні пращури козаків та нас. Не тільки зачіски, але і спосіб життя, світогляд витязів, що жили за рідними світоглядними законами орійську-руської культури – Православ’я та козаків були абсолютно тотожні. Саме слово „козак” означає кшатрій-воїн. Є варна кшатріїв, і нам відомий Кіш – військо кшатріїв, отаман кошовий – батько кшатріїв, кошак – воїн, який у Коші, давнє чергування „ш – с” – кошак – косак, і більш пізнє, нам відоме чергування „с – з” – косак – козак. Одягнений козак Мамай ошатно. На ньому вишиванка з геометричним візерунком – родоводом. Широкі штани – шаровари (шарвар – стрілець (санскрит)), частина одягу воїна – чорного, темно-зеленого, темно-сірого, темно-синього кольорів, які маскують козака підчас бойових операцій (а не червоні або жовті як дехто вважає, що демаскують і є лишньою причиною для загибелі). Шапка знята з голови лежить біля козака, має особливий покрій. Поруч з козаком – військові речі: шабля, спис, лук, сагайдак зі стрілами, пістоль або мушкет, булава – символ влади, порохівниця-ріг – одночасно символ – ріг-наддостатку, баклага з водою або узваром, без якої не обійдешся у спекотному степу. Також поруч з козаком кінь – вірний помічник воїна у його насиченій ризиком та романтикою долі. Образ козака Мамая – це образ людини, якій преднакреслено, за народженням, від Бога шлях посвяти життя духовній величі та війні, звідси і шляхтич. Заграє сурма, скочить козак на коня і відправиться у військовий похід, щоб поринути в бій з ворогом. Але зараз козаком Мамаєм володіє спокій, він урівноважений, непорушне його шляхетне обличчя, чистотою зоресяють очі, погляд пронизує глядача, простір, Всесвіт. Він у стані молитви-медитації, славлення та поєднання з Богом. Козак-воїн, на певний час, відклавши зброю та військову справу, є брахманом-мислителем, що звеличує душу свою думками про Бога та вічне. Поруч з козаком одвічний символ брахмана – чаша (можливі варіанти кубок або кухоль). Кобза в його руках – духовно-сакральний інструмент, символ Душі Роду Нашого, її високого божественного призначення. Мамай творить думу про Бога, велич військової справи, великих воїнів та мислителів землі рідної, ратні подвиги, перемоги та силу нашої зброї. Снага стану козака Мамая настільки потужна, що передається глядачу, заворожує, спонукає до відчуття причетності. Козак Мамай-мислитель творить образи, що допомагають йому, як воїну вдосконалюватись. Наш Звичай говорить – лише тоді ти справжній воїн, коли є справжнім творцем. Не вміючи створити, ти не зможеш зруйнувати. На те та інше треба могутніх духовних сил. Задній план картини не просто прикрашений деревом-дубом – це складова частина сюжету. Всесвітнє Дерево – втілення зв’язку поколінь оріїв-русинів, нескінченності життя, величі Духу Нашого. Коріння – минуле, стовбур – сучасне, крона – майбутнє. Елементи, що є не в усіх варіантах картин „Козак Мамай”. Сонце, Луна (Місяць), Зоря іще більше підсилюють духовний, всесвітньо-божественний характер сюжету, спрямовуючи нас до всеохоплюючого розуміння – Бог у всьому – все у Богові; Бог складається з часток – частки складають Бога. Сова, є символом мудрості. Сиріжка у вусі козака означає „я в батька один син” – єдиний спадкоємець роду по чоловічий лінії. Під картинами „Козак Мамай” є написи в тексті кожного є фраза: „Як хочеш назови на все позволяю, аби не крамарем бо за те полаю”. Образ козака Мамая є втіленням шляхетної орійсько-русинської душі. Яка поєднує у собі два духовно-сакральних початки – кшатрійний-військовий та брахманський-мислительський. Що, у свою чергу, разом з самим образом козака Мамая утворюють триєдиння Русинського Духу, Інтелекту та Сили. Стверджуючи наш багатотисячолітній звичай формування надлюдини здатної на рішучі кроки. Отже, козак Мамай є зразком формування особистості, що поєднує у собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість. Він взірець урівноваженої сили, вишуканого розуму та високої Божественної духовності. Через усвідомлення та ототожнення з прадавнім образом Духу Роду Нашого розвивається повноцінна особистість сучасного русина – мислителя-воїна, який відроджує тисячолітню Велику Русь. Козак Мамай – зразок для кожного українця. Він – концентрована воля нації, уособлена в матеріалізованому образі архетипового героя.
Online
Немає коментарів:
Дописати коментар