вівторок, 2 лютого 2016 р.

РОЗПИСИ БУДИНКУ Д.ЯВОРНИЦЬКОГО

Вже майже сто років гості оселі Д.І Яворницького, переступаючи поріг, завмирають – настільки вражають і захоплюють своїм різнобарв’ям унікальні настінні розписи з козацької тематики. Зупинившись, озираються навкруги – низка сюжетів, постатей, увага до історичних деталей, які можна розглядати не одну годину. 

Одразу привертає увагу розпис праворуч – три козаки їдуть верхи на конях безкрайнім українським степом. У центрі – досвідчений немолодий козак, у яскравому жупані, при зброї. Він курить люльки і з-під лоба поглядає на одного з двох молодиків, що їдуть поруч. Хлопці схожі між собою, певно, що брати. З огляду на персонажів можна вгадати й назву сюжету – «Тарас Бульба з синами». Розпис був створений у 1920 році другом Д.І. Яворницького, художником Миколою Івановичем Струнніковим. Цікаво, що відомий літературний персонаж опинився на цих стінах зовсім невипадково, адже саме після знайомства з ним Дмитро Іванович почав захоплюватись козацтвом. Вчений згадував, що вперше він дізнався про Тараса Бульбу у шість років – тоді батько прочитав маленькому Дмитрику безсмертний твір М.В. Гоголя. І хлопчик плакав над тяжкою долею козака Бульби, а пізніше казав, що саме з того часу «став жити запорожцями і марити ними».
І досі на розписі суворо дивиться Тарас Бульба на сина Андрія, передчуваючи біду. Багатьом відвідувачам знайоме обличчя старого козака – і дійсно, він змальований Струнніковим з натури. А прообразом для нього став відомий письменник, журналіст і близький друг Д.І. Яворницького – Володимир Гіляровський. «Дядькові Гіляю» у спадок від діда дісталася справжня козацька вдача, широка спина та козацькі пишні вуса – через ці якості він часто опинявся на картинах у козацькому образі. Про теплі, щирі приятельські стосунки між В. Гіляровським та Д. Яворницьким красномовно свідчить листування, частина якого опублікована у другому томі Епістолярної спадщини Д.І. Яворницького. Там Володимир Олексійович запрошує вченого у гості «26 ноября мне 26 лет. Приходи вечером на ковбаски и гоголевскую сливянку»; сповіщає про свій візит «Вот что ты хвораешь, это не ладно. Кажется, мне придется явиться к тебе, чтобы ты посмотрел на меня – и сразу стал здоров. Помнишь, как говорил нам Л.Н. Толстой?»; і навіть присвячує вірші!
Ось один з них:
Музей – Украйне всей краса,
Живьем в нем запорожцы встали
И даже сами небеса
Ему пожертвованье дали…
Должно быть сверху им видней,
Что жертвуют довольно мало
Украйна! Все неси в музей,
Чтоб снова Запорожье встало
В могучей прелести своей!
5.04. [1905].
Навпроти «Тараса Бульби з синами» талановитий художник Тихон Ткаченко також у 1920-у році зобразив «Сцени з козацького життя». Тут ми можемо побачити жорстоку та надзвичайно реалістичну сцену бою запорожців з турками. Слід звернути увагу на деталі – зображені автентичні елементи національних костюмів, головних уборів; різноманіття зброї та бойових технік. Трохи далі наступні сюжети, на яких козаки відпочивають, заряджають гармати, їдуть верхи..
Цікаво, що ці розписи дивом вціліли до наших днів! Під час Другої світової війни будинок Д.І. Яворницького був зайнятий німецькими окупантами, які значно пошкодили його інтер’єри, адже проводили ремонт на власний розсуд, розбивали каміни, вивозили цінні речі.. Дмитра Івановича тоді вже не було на світі, однак в оселі жила Серафима Дмитрівна, дружина вченого, її дві сестри та хатня робітниця -
Катерина Литвиненко. Коли німці виселяли жінок, то Катерина Іванівна за вказівкою Серафими Дмитрівни зуміла забрати багато меморіальних речей, і врятувати розписи, сховавши їх під шаром штукатурки. Окупанти два роки прожили в будинку, так і не дізнавшись таємницю його вестибюлю.
Сьогодні ж кожен бажаючий може насолоджуватися красою цих унікальних розписів! Запрошуємо вас долучитися до споглядання прекрасного у вівторок, середу, суботу та неділю з 10-ї до 16-ї годиниСмайлик «smile»
Автор: ст.наук.співроб. Меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького Завалова І.С.






https://www.facebook.com/photo.php?fbid=171336869904317&set=pcb.171337416570929&type=3

Немає коментарів:

Дописати коментар