Образ Пресвятої Богородиці
у поемі Т.Шевченка «Марія» та у системі
українських символів
Чого варта наша цивілізації, якщо
вона не здатна захистити землю, яка
подарувала людству ідею безсмертя
душі й ідею спасительства?
Ірина
Новиченко
Розглядаючи проблему духовності української
нації, а разом з тим наполегливо досліджуючи свої «начала, витоки, джерела,
корені», намагаючись розкодувати таємничі знаки і символи, збережені у глибинах
генетичної пам»яті народу, ми крок за кроком наближаємося до істини.
Так, саме
таємничі знаки і символи, в деякій мірі, допоможуть нам у цьому. «Символ» у
перекладі з грецької означає «знак», «прикмета». Словник символів культури
України подає визначення символу, як «позначення якогось предмета, поняття,
явища, процесу, художній образ, який відбиває певну думку, ідею, почуття.
Символ – це уявлення, що викликає певне коло асоціацій у даній поетичній
системі» (К., «Міленіум», 2002, стор.192-193).
Символіка, і це безперечно, має
загальнолюдський характер, але в той же час вона володіє національними
специфічними рисами. Науковці дійшли висновку, що українська система
символічного відображення світу належить до найдавніших і найбагатших систем
традиційної культури на планеті.
