Показ дописів із міткою церква. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою церква. Показати всі дописи

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Українська ікона.

    Взагалі я не згоден з автором в його висновках щодо української ікони. 
   Він, як і багато інших дослідників починають вважати українськими ікони від 16 сторічча. в той же час нехтуючи тисячолітньою історією україни-русі. тО Ж ІКОНИ, ЩО ВІН ВІДНОСИТЬ ПОМИЛКОВО ДО РОСІЙСЬКих Є ПРОСТО ВІДТВОРЕННЯМ УКРАЇНСЬКИХ ІКОН 12 І ПІЗНІШИХ ВІКІВ. 
   ЗНАЮЧИ, ЩО РОСІЙСЬКА ВОЛОДИМИРСЬКА ІКОНА ЦЕ ВСЬОГО ЛИШЕ НАША ВИШГОРОДСЬКА ВИВЕЗЕНА ПІД ЧАС ТАТАРСьКОЇ НАВАЛИ, починаєш по іншому розуміти наше сакральне мистецтво
   До українських же автор відносить саме ікони писані в розквіт так званого українського барокко.



Українська ікона: чим відрізняється від російської та історія розквіту й зникнення

  •  
  • 29/07/2013ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ
Як казав видатний український філолог Потебня, кожний народ виробляє своє християнство, згідно власного світогляду і естетичних уподобань. Чим відрізняється українське і російське православ’я? Ми зосередимося на візуальному зображенні віри – іконах. Щоб зрозуміти особливість української традиційної ікони, яку витіснила російська церква, потрібно зануритися в історичний контекст.
Стилі досліджувала: Лариса Вакульницька
Русь-Україна в 16 столітті була полем боротьби різних конфесій. Стук молотка Лютера у Віттенберзі почули і в Україні – його революційні тези припали до серця багатьом, особливо знаті, що втомилась від малограмотності і розбещеності як православних попів, так і католицьких ксьондзів.

Шаленна конкуренція

На Україні в той час було дві основні Церкви – панівна, бо підтримана державою – католицька і «благочестива» православна, що користувалась підтримкою частини великої православної магнатерії Русі-України, а особливо розбагатілого завдяки Магдебурзькому праву міського населення, об’єднаних в «Братства».
Для збільшення клікніть на малюнок. Графіка: Надя Кельм

На малюнку нижче ОБИДВІ ІКОНИ датуються 18-м століттям.


Українська взята звідси, російська звідси

субота, 20 липня 2013 р.

"З Києва просто виганяли золотоординських митрополитів" - Білінський



Митрополит Петро був першим, хто переніс кафедру до Москви
Фото: commons.wikimedia.org
Митрополит Петро був першим, хто переніс кафедру до Москви
Російську точку зору щодо історії православ'я заперечують українські історики. Володимир Білінський стверджує, що київська митрополія ніколи не переносилася у Володимир-на-Клязьмі, а потім до Москви. Таку точку зору він називає імперської облудою.
"Напередодні навали Батия в Київ з Константинополя прибув митрополит Йосип. Він загинув під час штурму міста. У 1243 році за угодою Батия обов'язки митрополита виконував колишній ігумен Кирило. У 1250 року його висвятили на митрополита, але кафедру свою він переніс з Києва в Сарай, щоб бути біля хана. У 1261 році була утворена Сарайская єпархія. Цим Кирило продемонстрував свою повну лояльність нової влади. Другому митрополиту Максиму також було велено сидіти в Сараї ".
Третій митрополит Петро займав кафедру з 1309 по 1326 роки.
"Саме при ньому відбулися докорінні політичні зміни, - каже Володимир Броніславович. - У 1320 році литовський князь Гедимін звільнив Київ від татарської залежності. Українські землі звільнилися від Золотої Орди. Саме з 1320 р. митрополит Петро став у Києві персоною нон грата - небажаним. Людина , який служив Золотій Орді не міг бути прийнятним для Литовсько-Руської держави. Не менші неприємності сталися для митрополита Петра в самій Орді. У 1312 році до влади прийшов мусульманин Узбек. Мусульманська релігія стала привілейованої. Під тиском ісламського духовенства хан запропонував митрополиту переїхати у свої північні улуси. Отже, починаючи з 1320 митрополитом не могли мати свої кафедри ні в Сараї, ні в Києві. Їх там не приймали. Єдиним місцем, де вони могли перебувати, були північні улуси імперії - майбутня Московія ".
За його словами, навіть російські енциклопедичні словники 19 століття визнавали факт існування окремих Східної і Західної митрополій. Російський енциклопедичний словник видавництва Крайя в 1855 році писав, що "У 1354 році Олексій був обраний митрополитом. У тому ж році константинопольський патріарх Філофей призначив у Росії другого митрополита - Романа. Відтоді західна митрополія відділилася від східної".
"Не слід звертати уваги на московську брехню, ніби Київська митрополія відділилася від Московської. Це тільки російська примха, що що Москва у всьому повинна стояти вище Києва. Перед митрополитом Романом так звана західна митрополія мала на своєму престолі чотири митрополита. Рівно стільки, як і золотоординська, але зовсім інших ", - запевняє Білінський.

Джерело: <a href="http://gazeta.ua/ru/articles/history/_iz-kieva-prosto-vygonyali-zolotoordynskih-mitropolitov-bilinskij/492553">Gazeta.ua</a>