середа, 20 березня 2013 р.

Масниці чи масляна, що за свято?

Є декілька різних визначень цього свята і в українців і в росіян. Те що у росіян відзначають зі своїми звичаями...

Розібратись це наше свято чи привнесене росіянами доволі важко. але одне є точно, це не христянське свято визначально, проте було включене до християнських свят і прив'язаний не до рівнодення, як і багато інших язичницьких дат перенесен з прив'язкою до Великодня чи інших християнських дат...


Вікіпедіяя українська дає своє трактування цього свята опустивши поза межі зросійщену назву свята(масляна).
"Ма́сниці — свято на честь весняного пробудження природи. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду. Інші назви:Колодій, Пу́щення, Сиропу́ст,Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця,Ніжкові за́говіни.
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М'ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Християнська церква додала Масниці у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Відзначалось це свято на Весняне Рівнодення або за іншою версією на 1 березня, власне два тижні: тиждень до та тиждень опісля 20-го (чи 21-го) березня."
Навіть і останнє вносить плутанину, бо 1 березня на яке посилаються мабуть старим стилем, а новим і виходить як раз отой перший тиждень що перед рівноденням...

Загалом дивіться ще нижче витримки з деяких публікацій і посилання на схожі по темі

Бабський тиждень


МасниціДонеччина, марка України, 2003 рік
В Україні Масниці мають свою яскраво виражену індивідуальність.
Зокрема на Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкоюпивом,солодощами — купували (запивали)Колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому наВеликдень — повертала Колодку. Такі обряди нерідко завершувалися укладанням шлюбу.
Головним почастунком на Колодія євареники з си­ром і сметаною, пироги з сиром, гречані млинці. Головним напоєм — наливки і інші трунки. Головним місцем події виступає шинок.
Свято Колодія характерне лише для України та Білорусі і сягає своїми коренями ще глибоко дохристиянських часів. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке Колодчине життя.
У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п'ятницю Колодку«хоронили», а в суботу «оплакували». У неділю ж наставала кульмінаціяКолодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.
Заміжні жінки увесь цей тиждень справля­ють Колодку. В понеділок зранку вони зби­раються в корчмі «колодкувати». Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю — Колодку. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що Колодка«народилася». Ку­пують наливки, сідають за стіл навколо колодки, п'ють і поздоровляють одна одну з «наро­дженням».

Шинок. с. Рудяків,Переяславський повітПолтавська губернія. 90-ті роки XIX століття
Потім ходили по селу і прив'язувалиКолодку, тобто загорнуте у полотно полінце, до ноги парубкам та дівчатам які не скористалися з весільного сезону і не побралися, а також їхнім батькам, що «досі не пошлюбили» дітей. Особливо ж тим, які відмовили нареченому і сватам. Звісно, що ніхто не бажав ходити з таким собі «ярликом», а тому одразу ж давали жінкам певний відкуп. Ним могли бути кольорові стрічки, намисто або ж наїдки, горілка і солодощі.
Дівчата теж в'яжуть Колодку, але тільки па­рубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Діво­ча Колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за Колодку грішми або подарун­ками: намистом, стрічками, шовковою хусткою.
Як і молодиці, дівчата в цей день п'ють трунки і співають:
Не пускає мене мати
На вулицю погуляти,
А хоч пустить, то пригрустить:
 — Іди, доню, не барися:
У сінечки та й вернися!
Бо на дворі піст наступає,
А хто його проскаче,
Той Великодня не побаче …
У четвер на цьому тижні господині збирають­ся компаніями і спеціально п'ють та гуляють — «щоб телята водились!» Вони ж і не прядуть на цьому тижні — «щоб масло не гіркло!»
У п'ятницю — частунок тещі. Колись в Ук­раїні був звичай двічі на рік частувати тещу — «щоб горло не пересихало». Хто женився в осінніМ'ясниці, той урочисто віз тещу до себе в го­сті на другий день Різдвяних Свят — якщо добра, або на третій — якщо зла. Хто ж оже­нився в різдвяніМ'ясниці, той возився з тещею в п'ятницю на Масницю. Разом з тещею запрошувались ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (на­тяк на сварливість).

[ред.]Ніжкові заговини

На перший день Загальниці, в останній тиждень М'ясниць, за стародавнім звичаєм готу­вався холодець зі свинячих або баранячих ніжок; тому цей день ще називався Ніжкові заговини.
«То неправда, що на «ніжкові заговіни» не можна пити горілки, бо завушниця буде. Що ж то за Масляна без питва?! Всі люди п'ють, і ми, було, вдома п'ємо, а завушниці у мене ніколи не було. Ще як був живий мій батько, царство йому не­бесне, було, прийдемо з церкви, посідаємо обі­дати, а він і каже: «Давай, сину, чарки та ви­п'ємо, щоб усе було гоже, а що не гоже — не дай, Боже!» Поналиває, бувало, і ми вип'ємо по першій. Пили всі: і мати моя, і сестра, і брат, і гості, коли траплялися ... А як закусимо по першій, то тато покладуть ложку на стіл і кажуть: «Ну, сину, піднось ще по склянці, бо після однієї не обідають — гріх!» Я піднесу ... а тоді ще й по третій, четвертій... А коли вже вип'ємо по останній до вареників, то тато заспівають, бу­вало:
Ой, вип'ємо, родино,
Щоб нам жито родило,
І житечко, і овес —
І зібрався рід увесь[1].
 »
На Слобожанщині хлопці та дівчата, після вечері на Ніжкові заговинизбирали зі столу кістки, виходили на подвір'я, ставали під комо­рою і кидали кістками у ворота. Існує повір'я, що хто в цей вечір не докине від комори до во­ріт свинячою кісткою, той до Великодня не до­живе.

[ред.]Релігійні особливості

Сиропусний тиждень складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційна точка або «пере­лом» у «широкий четвер» і «прощальна неділя».
На Пущенні, чи Сирному тижні немає посту в середу й п'ятницю, кожен день можна вживати молокояйця і рибу, але м'яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.
Сирна Седмиця завершиться Прощеною неділею. Цього дня в церкві здійснюється чин прощення, коли духовенство та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного, щоб вступити у Великий піст з чистою душею.

[ред.]Дивіться також

[ред.]Примітки

  1.  Записано О. Воропаєм від селянина на Чернігівщині.

[ред.]Література

  • Збірка «Українська минувшина»: ілюстрований етнографічний довідник. — Київ: Либідь, 1994.
  • Воропай О. Звичаї нашого народу. — Харків: Фоліо, 2007.
  • Толстая С. М. Полесский народный календарь. — Москва: Индрик. — 600 с. — (Традиционная духовная культура славян. Современные исследования). — ISBN 5-85759-300-X (рос.)

[ред.]Посилання



  1. Масляна - Християнські свята - ВІРШІ, ОПОВІДАННЯ - ЧИТАТИ - ditky.at.ua перевод

    На Україні Масляна не мала такого широкого розмаху, як, приміром, у центрально-россійських областях. Але й тут дорослі та молодь катились на конях, ходили в гості...
  2. 3МаслянаМасляна, яка ж ти мила... перевод

    Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту. Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати...
  3. 4Весняні свята  перевод

    Масляна - це останній тиждень перед Великим постом. Головною їжею на Масляну є вареники з сиром і сметаною, але й гречані млинці на маслі або на смальці смажені...
  4. 5Масниця  перевод

    Функцію стимуляції родючості несе знову ж таки і спалення опудала Масляної - знищення старого і пересохлих родючості, смерть для майбутнього народження...
  5. 6Масляна | Освіта.UA перевод

    Ведуча: Масляна, Масниця, Колодій - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни.
  6. 7Масляна - Березень 2013 рік - Календар :: Свята та події перевод

    Березень 2013. Масляна. Календар свят, подій і пам’ятних дат України. Державні і національні свята, традиційні і офіційні українські свята. Історія і опис святкування. Вітання і листівки до свят. 
  7. 8HL-lab. Масляна перевод

    Подборка материалов о праздновании масленицы на Украине...
  8. 911-17 березня (2013) - Масляна, Сиропуст - Українські традиції перевод

    В Україні Масляна не мала такого широкого розмаху, як, наприклад, у центральноросійських областях. Але і в нас дорослі та молодь катились на конях, ходили в гості...

Немає коментарів:

Дописати коментар