Декілька днів поспіль у нашому місті славетного Запорозького козацтва Січеславі іде презентація фільму-реконструкції "ЗАПОРОЗЬКА СІЧ" Сахненка кінофільму першого у світі ігроіого кіно. знятого ним на початку 20 сторіччя.
Перша презентація відбулась позавчора у будинку музеї Яворницького, вчора в університеті, а сьогодні в гірничому університеті.
Унікальність фільму зробленого кінематографістами полягає в тому, що зроблено і ще робиться декілька різних версій того, що було відзнятим минулого року і буде дозніматись в цьому.
Фільм-реконструкція робиться вперше.
Про фільм відомо небагато, проте митцям вистачило і того, що відомо для втілення задуму.
Відео
Запорожців у фільмі-реконструкції зіграли їхні нащадки
У Дніпропетровську презентували реконструкцію першого українського ігрового фільму «Запорізька Січ». Оригінальна стрічка була знята 100 років тому на теренах краю кінематографістом-«першопрохідцем» Данилом Сахненком. Його консультантом тоді виступав відомий історик, «співець запорозької старовини» Дмитро Яворницький. Відтак допрем'єрний показ реконструйованої стрічки і зустріч із її творцями організували в будинку-музеї академіка. Реконструкція фільму, зізнаються її творці, досить далека від оригіналу. Чому так сталось і де знаходиться оригінальний фільм?
Кількасекундні чорно-білі кадри та переказ сюжету, знайдений у спогадах одного з учасників зйомок, - ось і все, що залишилось від першого в історії світового кінематографу українського повнометражного ігрового фільму «Запорозька Січ», знятого, до того ж, на українській землі, на основі українського історичного матеріалу українцем, уродженцем Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) Данилом Сахненком. Сам фільм вважається втраченим, відтак сценарій для його сучасної реконструкції, зізнаються творці, писали, більше опираючись на власну фантазію.
«Ну немає фільму. А хотілось би... Оце б знайти оригінал! Ми робили цей фільм «всліпу». Адже немає основи. Характер, образ - де, що, як? У нас дуже талановитий край. І скільки їх, отаких сахненків, невідкритих, забутих десь ще є», - сказав на презентації автор сценарію, журналіст Олександр Пільонов.
У зйомках кінорозповіді про те, як козаки рідну землю від татар боронили, сто років тому на мальовничих схилах Дніпра, були задіяні селяни Лоцманської Кам'янки, нащадки запорожців. До реконструкції фільму в сучасних умовах, у тій самій місцині, залучили знову таки лоц-кам'янських мешканців. У зйомках сучасної версії фільму брали участь також професійні актори, учасники фольклорних колективів, студенти та школярі - усього майже 300 людей. Славних лицарів-запорожців грали активісти козацьких громадських організацій з усієї України, а татар - представники кінного загону міліції. Керівник обласного осередку Національної спілки кінематографістів України Валентина Слобода, яка і була автором ідеї реконструкції, зазначає, що 10-ти тисячного гранту міського голови Дніпропетровська на реконструкцію не вистачило, відтак працювали доводилось на ентузіазмі.
«Ми не претендуємо на високохудожній фільм. Ми лише віддаємо данину сторіччю події - першому в історії українському ігровому фільму. Ми дуже вдячні людям, патріотам, які погодились брати в цьому участь, - як актори, як волонтери, як люди, які готували козакам їжу, і так далі. У нас брали участь спортсмени кінноспортивної школи. На конях. Кожен з коней коштує, як «Бентлі»! І якби якийсь кінь зламав ногу, ми б не розрахувались», - розказала Валентина Слобода.
Секрети німого кіно
До зйомок реконструкції готувались майже рік, самі ж зйомки тривали два дні. 12 операторів з різних міст України - Луцька, Херсона, Кіровограда, Шахтарська, Верхньодніпровська, Кривого Рогу та Дніпропетровська - фільмували театралізоване дійство з різних точок. У підсумку змонтували 8 різних версій «Запорозької Січі». Автор однієї з них, дніпропетровський режисер Ігор Родіонов у своїй роботі намагався не відступати від стилістики чорно-білих фільмів початку позаминулого століття, хоч це було й складно, зізнався він в інтерв'ю Радіо Свобода.
«Я думав, що ж там, простіше простого - зробити німий фільм, який нагадуватиме фільм, знятий на зорі кінематографу, коли ще не було досвіду, не знали, як чергувати кадри. І коли я почав монтувати, я зрозумів, що у мене фільм не виходить, щоразу я скочувався до формату кліпу», - сказав Ігор Родіонов.
Театральний режисер Анатолій Канцедайло керував постановкою сцен реконструйованого фільму. Каже: з написаного сценарію використали далеко не все. Повна версія сценарію чекає на серйозного кінорежисера й серйозні капіталовкладення.
«Весь сценарій ми не змогли зробити, бо там мали бути великі батальні сцени - у нас нічого цього не було. Слава Богу, що змогли зробити частину. Досить хороший сценарій, і мені хотілось би, щоб на його основі був знятий уже справжній фільм, а не реконструкція. У чому фішка? У Данила Сахненка сто років тому знімались непрофесійні актори, і ми теж вирішили піти цим шляхом», - розповів Радіо Свобода Анатолій Канцедайло.
Між тим дніпропетровські дослідники продовжують шукати оригінальний фільм «Запорозька Січ», знятий сто років тому. Нині стало відомо, що кошти на нього давала французька фірма «Пате». Відтак з'явилась надія відшукати копію стрічки десь у французьких кіноархівах.
У Дніпропетровську у вівторок відбувся допрем'єрний показ реконструйованого фільму про козаків. Прем'єра ж відбудеться за тиждень в столичному Будинку кіно.
Кількасекундні чорно-білі кадри та переказ сюжету, знайдений у спогадах одного з учасників зйомок, - ось і все, що залишилось від першого в історії світового кінематографу українського повнометражного ігрового фільму «Запорозька Січ», знятого, до того ж, на українській землі, на основі українського історичного матеріалу українцем, уродженцем Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) Данилом Сахненком. Сам фільм вважається втраченим, відтак сценарій для його сучасної реконструкції, зізнаються творці, писали, більше опираючись на власну фантазію.
«Ну немає фільму. А хотілось би... Оце б знайти оригінал! Ми робили цей фільм «всліпу». Адже немає основи. Характер, образ - де, що, як? У нас дуже талановитий край. І скільки їх, отаких сахненків, невідкритих, забутих десь ще є», - сказав на презентації автор сценарію, журналіст Олександр Пільонов.
У зйомках кінорозповіді про те, як козаки рідну землю від татар боронили, сто років тому на мальовничих схилах Дніпра, були задіяні селяни Лоцманської Кам'янки, нащадки запорожців. До реконструкції фільму в сучасних умовах, у тій самій місцині, залучили знову таки лоц-кам'янських мешканців. У зйомках сучасної версії фільму брали участь також професійні актори, учасники фольклорних колективів, студенти та школярі - усього майже 300 людей. Славних лицарів-запорожців грали активісти козацьких громадських організацій з усієї України, а татар - представники кінного загону міліції. Керівник обласного осередку Національної спілки кінематографістів України Валентина Слобода, яка і була автором ідеї реконструкції, зазначає, що 10-ти тисячного гранту міського голови Дніпропетровська на реконструкцію не вистачило, відтак працювали доводилось на ентузіазмі.
«Ми не претендуємо на високохудожній фільм. Ми лише віддаємо данину сторіччю події - першому в історії українському ігровому фільму. Ми дуже вдячні людям, патріотам, які погодились брати в цьому участь, - як актори, як волонтери, як люди, які готували козакам їжу, і так далі. У нас брали участь спортсмени кінноспортивної школи. На конях. Кожен з коней коштує, як «Бентлі»! І якби якийсь кінь зламав ногу, ми б не розрахувались», - розказала Валентина Слобода.
Секрети німого кіно
До зйомок реконструкції готувались майже рік, самі ж зйомки тривали два дні. 12 операторів з різних міст України - Луцька, Херсона, Кіровограда, Шахтарська, Верхньодніпровська, Кривого Рогу та Дніпропетровська - фільмували театралізоване дійство з різних точок. У підсумку змонтували 8 різних версій «Запорозької Січі». Автор однієї з них, дніпропетровський режисер Ігор Родіонов у своїй роботі намагався не відступати від стилістики чорно-білих фільмів початку позаминулого століття, хоч це було й складно, зізнався він в інтерв'ю Радіо Свобода.
«Я думав, що ж там, простіше простого - зробити німий фільм, який нагадуватиме фільм, знятий на зорі кінематографу, коли ще не було досвіду, не знали, як чергувати кадри. І коли я почав монтувати, я зрозумів, що у мене фільм не виходить, щоразу я скочувався до формату кліпу», - сказав Ігор Родіонов.Театральний режисер Анатолій Канцедайло керував постановкою сцен реконструйованого фільму. Каже: з написаного сценарію використали далеко не все. Повна версія сценарію чекає на серйозного кінорежисера й серйозні капіталовкладення.
«Весь сценарій ми не змогли зробити, бо там мали бути великі батальні сцени - у нас нічого цього не було. Слава Богу, що змогли зробити частину. Досить хороший сценарій, і мені хотілось би, щоб на його основі був знятий уже справжній фільм, а не реконструкція. У чому фішка? У Данила Сахненка сто років тому знімались непрофесійні актори, і ми теж вирішили піти цим шляхом», - розповів Радіо Свобода Анатолій Канцедайло.
Між тим дніпропетровські дослідники продовжують шукати оригінальний фільм «Запорозька Січ», знятий сто років тому. Нині стало відомо, що кошти на нього давала французька фірма «Пате». Відтак з'явилась надія відшукати копію стрічки десь у французьких кіноархівах.
У Дніпропетровську у вівторок відбувся допрем'єрний показ реконструйованого фільму про козаків. Прем'єра ж відбудеться за тиждень в столичному Будинку кіно.
Александр верещагин ТЕ - ЩО ЗАЛИШИЛОСЬ ЗА КАДРОМ...ЕНЕРГО-ІНФОРМАЦІЙНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ ФІЛЬМУ...Коли в 1911 році Д.Сахненко вирішив зняти перший український ігровий фільм "Запорожська Січ" і звернувся до Дмитра Івановича Яворницького за порадою і допомогою - Д.І.Яворницький місяць вибирав місце, де знімати фільм і потім сказав: "будем знімати там, де була Січ" і знімали на порогах і біля с.Лоцманська Кам'янка. Д.І.Яворницький знав, що на о.Кодак була перша Протосіч 5 тисяч років тому і до 1780 року тут діяв один з центрів підготовки козаків-характерників, але не став детально розголошувати інформацію про сакральне місце Пращурів, а обмежився тільки словами, що тут поряд колись була Січ, не уточнюючи яка. Його слів не зрозуміли пересічні люди та його поради послухали, так як він був головним історичним консультантом фільму. Фільм Данила Сахненка "Запорожська Січ" був не випадковим - він був складовою частиною глобального довгострокового плану по Відродженню Русі-України. Цей план складався з кількох етапів. Першим етапом стало створення мережі "Просвіт" як на территоріях тодішньої України, так і в Буковині, Галичині, Московії, Бразилії, США та інших місцях, де проживали руси-українці. Ціль створення "Просвіт" - Відродити культуру і національну свідомість українців, а також їх згуртувати. Слідуючим етапом було створення "зародків козацтва" - приклад: товариства "Січ" (розшифровується, як "Слава і Честь"), які було створенно головним чином на Заході України (Галичина, Буковина) та в інших місцях. Товариства "СіЧ" маскувалися під спортивні, дитячі, протипожежні гуртки та осередки, де навчали молодь ВСЬОМУ.
ВідповістиВидалитиНе випадково саме Фома Хомич Сторубель (керівник Мануйлівської "Просвіти") їздив, як представник Запоріжжя на 6-й Січовий з'їзд в липні 1912 року в Снятин - для узгодження дій націонал-патриотичних сил і координації роботи як козаків-характерників, так і мольфарів Карпат, які стояли за ВСИМ НАЦІОНАЛ-ПАТРИОТИЧНІИМ РУХОМ в ті часи.
Потім було створення реальних військових козацьких загонів - "Вільного козацтва". Перший загін "Вільного Козацтва" в с.Мануйлівка Новомосковського повіту Катеринославської губернії було створенно в березні 1917 року. Місце збору цього загону по тривозі було біля "стовпа-межі", який був, де зараз пересічіння вул.Калинова і вул.Відчизнянна на лівобережжі Дніпропетровська.
На жаль інформації детальної не збереглося, як козаки-характерники допомагали тоді знімати Д.І.Яворницькому і Д.Сахненку фільм "Запорожська Січ". Він бабусі знаю тільки, що характерники допомогали "висвячувати зброю". Офіційно дійсно відомо, що Дмитро Іванович Яворницький давав для фільму покористуватись дійсною зброєю козаків, та і в селах у людей дещо збереглося ще тоді.
Зараз, при реконструкції, не було можливості використати реальну козацьку зброю, тому в повнолуння 15 жовтня 2012 року на Святилищі Пращурів були висвячені обереги, які потім були роздані учасникам зйомок. В якості оберегів було вікористано металеві і кам'яні обереги, які були привезені з різних місць України і сумістно освяченні характерниками і мольфарами в потрібному місці в потрібний час. Додатково я висвятив 100 своїх визитівок (ламінованих з тостом І.Сірка на звороті). Плівка ламінації добре тримає вібрації і добре заряджається через резонанс на Святилищі. Фактично більшість учасників реконструкції через обереги і визитівки були енерго-інформаційно під'єднанні до Святилища Пращурів, на якому було зібрані речі з різних частин Русі-України для єднання всіх українських егрегорів в ЄДИНИЙ. Мольфаром, Учнем вбитого Діда Нечая БУЛА ПРИВЕЗЕНА ЗЕМЛЯ І ЗБІЖЖЯ З ГОЛОВНИХ СВЯТИЛИЩ ПРАЩУРІВ В КАРПАТАХ..., а також 80 оберегів, які йому передав один вуйко в Тернополі...
Таким чином було змодульовано процес "освячення зброї", яке колись робили Пращури, допомагаючи Д.І.Яворницькому і Д.Сахненку створити енергетично потужний фільм.
Взагалі, як видно з презентації(див відео) то з фільмом що був тоді знятий багато невідомого. Що саме зняв Сахненко? Вибрали варіант. де описано зі слів дитини, що знімалась в одному епізоді і з його слів, насправді фільм міг бути зовсім іншим і навіть називатись міг геть по іншому. Наводить на роздуми те, що можливо це могла бути лише частино великого задуму режисера? Можливо він хотів зняти Тараса Бульбу і епізод з хлопчиком що прибіг на січ, всього лише епіод і не більше, або ж це міг бути фільм про Сірка, цілком можливо! Адже саме той займався визволенняям бранців від татар. Ці можливості не були розглянуті авторами реконструкції, на жаль
ВідповістиВидалити