четвер, 3 жовтня 2013 р.

ПРО ТРАДИЦІЇ ТА ЇХ РУЙНАЦІЮ

    Спочатку хотів би дати деякий коментар до авторського посту на цю тему.

   Традиції в нашому суспільстві почали знищувати.
   Вперше - коли взяли прийшлих на правлячих князів. 
   Вдруге - коли дали узурпувати всю державу одному, що підкорив і знищив тардиційне поклоніння різним богам різних верств населення або різних племен. Не було поклоніння одночасно всім богам, як зараз нам подають неоязичники. Був той самий монотеізм, просто кожен мав свого бога. Єдине, що зробив Володимир, змусив більшість поклонятись єдиному Ісусу Хресту. 
   Втретє знищили традиції, коли церкву підкорили царю - за Івана Грозного. 
Петро вже знищував залишки віри, встановивши власну церкву, за прикладом Англії, фактично...
    І ще, і ще, і ще, і далі ламались традиції...
http://lelekanews.blogspot.com/2013/01/blog-post_20.html



Серйозною проблемою в сучасному суспільстві є взаємовідносини між поколіннями, так зване питання відносин батьків і дітей. Старше покоління пам’ятає зі шкільної програми повість Тургенєва «Батьки і діти», сюжетом якої є конфлікт між батьками і дітьми, які під впливом модної тоді течії, занесеної з Європи, під назвоюнігілізм ( з латини перекладається як поголовне заперечення загальноприйнятих норм, традицій), заперечували все, що було напрацьоване попередніми поколіннями. Саме тоді, з середини XIX століття, і розпочався процес розпаду Російської Імперії, загнивання і розшарування російського суспільства. Чим все це закінчилося на початку XX століття, всі ми добре знаємо. А розпочалося все з Французької революції в 1789 році, коли 14 липня було штурмом взято Бастилію. В енциклопедіях про цю подію пишуть з пафосом, кажуть, що було знищено Старий порядок і розпочалася Нова ера в історії людства.
А тепер уважно замислимось над словами «знищено Старий порядок», тобто знищено Традицію, яка вироблялася людством не одну сотню, а може і тисячі років. Що ж таке Традиція? За Тлумачним Словником Української Мови, Традиція це – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, культурні надбання і т. ін.., що склалися історично й передаються з покоління в покоління протягом віків. Так от, що було знищено – надбання людської цивілізації, вироблені попередніми поколіннями за досить тривалий час. А що ж людство отримало взамін? Під фальшивими гаслами«Свобода, Рівність, Братерство» було розпочато всеохоплюючий терор проти представників старої влади і носіїв старої Традиції, де головним суддею була Гільйотина. Таким чином, починаючи з взяття Бастилії, по всій Європі розпочався наступ на традиційні європейські монархії, і справа навіть не в знищенні монархій, а в тому, що розпочалося гоніння на традиційні: сім’ю, побут, взаємовідносини в суспільстві, знищення Маґдебурзького права. А  Магдебурзьке право означало народовладдя, вільний розвиток ремесел і взаємовідносин городян. Натомість Європа отримала парламентаризм і багатопартійність, метою яких є розшарування суспільства і оманливе народовладдя. На п’єдестал винесено Золотого Тільця, гроші стали мірилом життя і взаємовідносин людей в суспільстві. До чого все це призвело – в XXI-столітті людська цивілізація зайшла в тупик в своєму розвитку. Багатьом людям, хто вміє дивитися трохи далі свого носа, стало зрозумілим, що без зміни Ідеології і Цінностей в сучасній людській цивілізації, людство приречене на катаклізми і катастрофи.
Але не скрізь вдалося знищити традиційні суспільства, там де вони встояли під натиском «цивілізації», поступово, але впевнено ці країни виходять на перші ролі в сучасному світі. Це Китай. Японія, Індія. Ці країни довели – там, де піклуються про підростаюче покоління з раннього віку, прищеплюють йому традиційну культуру, любов до всього рідного, не має конфлікту поколінь. В цих країнах в освіту вкладають великі кошти з державного бюджету, бо добре розуміють, що вона грає провідну роль в вихованні майбутніх поколінь. На цьому фоні Україна виглядає жалюгідно: знищено систему освіти, на неї виділяються мізерні кошти з бюджету, це свідчить тільки про одне – в Україні чужа колоніальна влада, яка не зацікавлена в освіченому суспільстві. Яка при цьому  може бути мова про спадкоємність поколінь?
Врахуємо ще й  фактор ведення інформаційної війни проти  України, особливо добре це було видно на новорічні свята. Українське суспільство зараз знаходиться в надскладній ситуації. В засобах масової інформації України іде наступ на все українське, воно висміюється в численних шоу, типу «95-й квартал». Все українське піддається остракізму, обзивається шароварщиною, натомість нав’язується чужа культура, чужі цінності і поняття. Для прикладу візьмемо пісенні конкурси, які відбуваються на центральних «українських» каналах. Хто на них перемагає? Українці споконвіку славилися своїми піснями, чудовими голосами. Кого ж відбирають в переможці на цих конкурсах? Тих, хто співає хриплими голосами джаз, англійською мовою, так званий нестандартний спів, але аж ніяк не чисті українські голоси, бо це, бачте, «неформат».  Нажаль багато талановитих молодих українців попадаються на гачок чужинської пропаганди і соромляться свого рідного українського, вважають його відсталим, другосортним. Бо їх ніхто не вчив змалку, як вчать японських дітей, що українська культура, українська мова мають тисячолітні традиції, вони ввібрали в себе саме найкраще, саме відбірне, як елітне зерно і несуть в собі Добро, Світло і Розум всіх попередніх поколінь.
Якби у нас була дійсно українська освіта, з опертям на багатовікові традиції, то не було б висловлювань «супермодних нетрадиційних» поетів, що шевченкова поезія пропахла салом і дьогтем. Бо сало – це традиційний український продукт, який корисний при великих фізичних навантаженнях, а дьоготь – взагалі корисний винахід наших предків, бо він застосовувався при епідеміях холери і чуми, і врятував не одне життя. Виходячи з усього попередньо сказаного, можна зробити висновок – у нас немає часу на з’ясування того, хто більший патріот і хто повинен очолювати боротьбу українців. В час смертельної небезпеки, яка нависла над Україною, ми повинні відкинути все мізерне і тимчасове, всі, кому небайдужа доля України, повинні об’єднатися проти чужинської бандитської влади, яка грабує Україну. Тільки разом ми сила, а Україна – наша споконвічна Богом дана Земля!
                                                        Микола Заремба, м. Павлоград

Немає коментарів:

Дописати коментар