субота, 16 листопада 2013 р.

ФОТОГРАФІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА



Відомо одинадцять фотографій Шевченка, з яких збереглося десять (дев’ять з них — у ДМШ, одна — в Літ.-меморіальному будинку-музеї Т. Г. Шевченка в Києві). До заслання поет не фотографувався.

Першу його фотографію на прохання М. Дорохової зроблено 30.III 1858 у А. Деньєра. На знімку — поет з бородою, в шапці й кожусі. З цього фото 1860 він виконав автопортрет.

Другий знімок зроблено у фотоательє І. Досса 1858. На ньому Шевченко без головного убору, в білій сорочці і темному піджаку. Після смерті І. Досса з його негатива зроблено кілька відбитків у фотоательє Д. Здобнова. Художники О. Бобров, С. Красицький, В. Касіян користувалися цим знімком при створенні портретів поета. За цією ж фотографією І. Рєпін 1888 написав портрет для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Шевченка.

Третій знімок — в смушковій шапці й кожусі, з поголеною бородою — зроблено в квітні 1859 у того ж А. Деньєра. З цього фото Л. Жемчужников замовив у Парижі літографський портрет (його майстерно виконав літограф А. Муйєрон) і привіз до Петербурга. Шевченко ствердив літографію підписом і користувався нею, працюючи над останнім офортним автопортретом. Після смерті поета художники В. Мате, М. Мурашко, Ф. Красицький та ін. користувалися цим знімком для створення живописних, графічних і скульптурних портретів Шевченка. З цього ж фото І. Крамськой на замовлення П. Третьякова — засновника Третьяковської картинної галереї — 1871 виконав один з найкращих портретів Шевченка.

В 1859 поет ще раз фотографувався у А. Деньєра — разом з своїми друзями Г. Честахівським, братами О. та М. Лазаревськими і П. Якушкіним. Лейпцігський майстер Ф. Брокгауз викадрував з цієї групи постать Шевченка і вигравірував її на сталі; пізніше і рос. майстри робили з цього фото гравюри на металі, дереві.

До 1859 належить ще одна фотографія Шевченка. На ній поет зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею. Це невелике за розміром (9 × 12 см) фото дуже рідкісне. Виконав його, очевидно, теж А. Деньєр.

Під час перебування у Києві 1859 поет тричі фотографувався у І. Гудовського.
На першому знімку він сидить на стільці у білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку (за цією фотографією художник Г. Цисс 1929 виконав портрет олією).

На другому — сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках.

На третьому фото (погрудне) поет теж у білому костюмі з нахиленою вліво головою. З цього знімка Шевченко 1860 виконав офортний автопортрет.

До 1858—59 належить фотографія поета у темному костюмі, з якої 1859 М. Микешин зробив малюнок-портрет, репродукований ксилографією Є. Гогенфельдена у «Кобзарі» 1860, виданому коштом П. Симиренка. Цю фотографію Шевченко використав при роботі над офортним автопортретом 1860. Оригінал фото не зберігся.

Два останні знімки поета —

в чорному костюмі, в білій сорочці з чорною краваткою і

другий — разом з Г. Честахівським виконані невідомим фотографом в кін. 1860 або на поч. 1861.


К. В. Чумак.


[Текст: Шевченківський словник. — К., 1978. — Т. 2. — С. 311.]


Немає коментарів:

Дописати коментар