"Донецький" "Русский мир" викривляє історію не гребуючи нічим.

Нижче буде приведена стаття, що написана одним з псевдо істориків "Русского мира", а поки мої попередні коментарі.     Прочитавши статтю "історика" Юлий Федоровский можу порадити йому лише наступне. Хай піде на Дон і там скаже козакам, що вони русские...Боюсь порток не унесе...    Чомусь він не згадує 1410 рік, коли у складі військ, що бились проти німців були і поляки і литовці і козаки і татари. То які козаки там були? Невже не з Дніпра, а з Дону? Яке тим козакам діло до хрестоносців?    Цей інститут, без сумніву, просто працює у складі російського "русского мира", то буде писати те, що йому кажуть.    Тут до нас у місто приїздив Затулін, так кинув 4 тис доларів прямо з кишені на стіл в бібліотеці, де є такий філіал Русского мира у нашому місті.  Висновок з цього один. Газпром не жалкує грошей на справу плюндрування нашої історії і це не вперше(згадались Одеса та Севастополь з пам'ятниками німкені Катерині)...    Це як з німцем Ягело, який приїздив більше року тому до Дніпра у складі політтехнологів Нашої України, що хотіли знищити націоналізм в Україні, почавши з заміни Тягнибока у Свободі. Тож  він представився, як німець, але предок його був той самий Ягайло, що виграв ту битву під Грюнвальдом...    Він, цей політтехнолог, вивчив українську і польську , але мислення в нього вже німецьке...    Те саме майже вдалось зробити у нас росіянам, половина зараз і думає як росіяни і є 5 колоною.    Та вернемось до статті. Цей історик один з тих, колишніх марксистів-ленінців, що не вчились аналізувати, а вчились зомбуванню інших...   Дуже показово те, що він не згадує роки повстання Стеньки Разіна, коли його підтримали запорожці, або посаження козаками разом з поляками Лжедимитрія на Москву. Правда Москву вони тоді покинули залишивши її донським козакам.     Саме запорожці у 1612 тоді були у Москві, про цю перемогу над московинами не дуже часто хто згадує...   Щодо того, чи нація?    Нагадаю, що німці саме вважали нацією, згадаємо що вони писали російську історію.   Що відбувається з замовчуванням цього зараз?   3-4 роки тому ще можна було знайти результати переписів населення в інтернеті до революції в Росії. Наприклад після першої проведеної в Росії інших, де козаки записані окремою нацією, немає. Як в першій так і в радянських записах того немає, от и подають нам переписи вибірково зараз, приховавши те, що було доступно раніше...    Про закиди цього історика, що серед козаків були жиди, чи ще якісь вихрести інших націй, так це не показник, що то не був народ. Якщо зараз подивитись в Росії наприклад. то хто там тільки не записаний русскими. їх там нерусских набагато більше від справжніх русских, чого не було у запорожців. Одиничні випадки видавати за показник, це маніпулювання історичними фактами, підтасовка і нічого більше. що не личить історику...   Щодо козацького народу, як з нього з цих двох окремих частин народу, запорожців та донців робили русских.     Для початку, вони знищили Запорозьку січ, потім, поселили козаків на Кавказі, бо треба було відстоювати, загарблені землі Кримського ханства, а потім зробили ВВД військо Донське. Щоб обгрунтувати цю назву, брали донців і ставили отаманами на станицях запорожців. Дійшло до того , що залишилась лише одна станиця Полтавська, де був отаман ще з запорожців, нащадків.           Проте запорожці завжди пам'ятали хто вони є.     Мій прапрадід був Наказним атаманом ВВД але завжди казав, що він запорожець. Він дуже відомий був, Павло Міщенко був героєм не тільки Турецької війни, а і Японської. В 1917 пішов у відставку.     Він відомий також тим. що перепоховав прах трьох отаманів війська у станиці Воскресенській в храмі. Одним з отаманів був останній обраний отоман ВВД Платов...Той, що Кутузову порадив руку Сірка навколо Москви обнести разом з нашою Вишгородською іконою, що вони Володимирською звуть.    Після нього отаманом козаків був вже царський виводок і всі отамани вже призначались.    Мій предок Савва Міщенко, часів Богдана, був Прилуцьким полковником, за підписання Конотопських статей став сотником і ніколи більше в полковники не обирали козаки. Мабуть тому і наказав нащадкам пам'ятати що вони запорожці і не ганьбити себе.     Павло Міщенко. коли прийшли червоні комісари в 1919 році до нього в хату, віддав їм все, всі ордени з бриліантами, все, але, коли вони схотіли золоту шаблю, вийшов в сусідню кімнату і застрелився. Це не так, як в "Адміралі" в кіно, це в житті...    У нас в місті наш історик В.Заруба видав книгу   "Козацькі старшини Гетьманскьої України" наклад 200 екземплярів, малий тираж тому що ця книга є живим документальним підтвердженням того, що то була нація.        Він в ній привів лише одну таблицю, де родичі часів Мазепи, так от родичами була все головна старшина, що казати за низи...Моя дружина з Кочубеїв, тому ця схема її родинних зв'язків, бо Кочубеї і Мазепа були родичами. а там і всі інші гетьмани і Скоропадський і ще багато інших...Це лише вибірка для одного прикладу і не дуже глибинна. Аби він зміг зробити те для всіх тисяч родів, їм знайдених, то був би труд вартий пам'ятника...    В мене ця книга є. http://zolotapalanka.blogspot.com/2012/04/blog-post_3281.html Її тому і видали малим тиражем. щоб продовжувати російські міфи, а не історію, що викладають все ті ж самі, колишні партійні історики наукового комунізму.    УКРАИНЦАМИ ЛИ БЫЛИ УКРАИНСКИЕ КАЗАКИ? →

Раздел: История

Опубликовано: 6-01-2012, 11:47   |   Комментарии (0)

Юлий Федоровский — историк, доцент Восточно-украинского университета им. В.Даля, г. Луганск  С подачи современных украинских историков, cловосочетание «украинские козаки» прочно вошло в наш лексикон и начало обрастать разными восторженными эпитетами: «самобытный национальный феномен», «исключительно — украинское явление» и т.д. «Свидоми» не замечают даже тот факт, что казаки на Дону упоминаются в источниках на несколько лет раньше, чем в Запорожье, и уж если определяться: донцы — русские, запорожцы — украинцы, то казацкий приоритет уйдет к нашему северному соседу. За одной передержкой следует другая: уже все казаки без исключения объявляются украинцами и на этом основании появляются карты «Этнографических границ Украины», включающих Кубань, Дон, Ставрополье, Воронежчину. Ну, а если попробовать приглядеться повнимательней к «украинскому козацтву» — насколько оно было украинским? В козацком реестре времен Хотинской войны 1621 г. среди полковников значится Мойсей Писарок и Цецюра Семрок. Спустя несколько лет, в 1625 г. на Украине прошло крупное козацкое восстание, которое возглавил гетьман Марк Измаил. В позднейшей исторической литературе его слегка украинизировали и теперь он проходит во всех учебниках как Марко Жмайло. Но в ранних источниках он значится именно как Измаил. Спустя еще несколько лет, возвращаясь из Крымского похода 1628 года, козаки вместо погибшего Дорошенко выбрали гетьманом Мойзерницу. В 1630-е среди реестровой козацкой старшины был известен Илья Караимович (гетьман в 1633 и 1637). Украинская национальность данных козацких лидеров вызывает у автора большие сомнения. На мой субъективный взгляд, они скорее принадлежали к еврейской нации. Профессиональные историки хорошо знают, что знаменитый сподвижник Хмельницкого полковник Морозенко, прославленный в народной думе, на самом деле был польский шляхтич по имени Станислав Мрозовецкий. Многие историки, например, Костомаров, простое перечисление имен которых наводит на определенные размышления: Ян Оришовский, Войтех Чановицкий, Самуил Зборовский, Кирик Ружинский, Криштоф Косинский, Криштоф Нечковский, Николай Зацвилиховский, Арковский, Кремпский, Пырский и т.д. Их национальность не вызывает сомнения — это поляки. В 1641 упоминается козацкий атаман Стенька Волошенин (волохами в то время называли молдаван). Известный в 1640-е гг. полковник Филон Джалалий — по происхождению татарин. Особо надо сказать о русских. В описываемый период (XVI — XVII века) вообще нельзя провести твердую разграничительную линию между русской и украинской народностями, ибо они попросту еще не сформировались. Да и вообще тогда национальность определялась более не по крови, а по взглядам, идеологии (вероисповеданию), так что все православные были «руськими» (слово «украинец» появилось лет на 200 позже). К тому же здесь мы сталкиваемся с проблемой источников. От Грушевского пошла гулять версия, что русские летописцы, записывая имена украинских деятелей, русифицировали их и для восстановления справедливости их надо обратно украинизировать. Вот так и получилось из летописного гетьмана Коленика Ондреева — Каленик Андриевич, а из первопечатника Ивана Федорова — Иван Федорович. Не будем отрицать возможность такого искажения, но в рамках плюрализма мнений, автор имеет право предположить, что среди козацких лидеров были и великоросы. Ивановы и Петровы с великоросскими же именами, которые летописцами так же и были записаны. И превращать их ныне в Ивановичей и Петренок не нужно. Тем более, есть примеры, когда в одном документе идут подряд: Степан Хоменко, Мойсей Авдеев, Василий Григорьев, Иван Васильев (запорожские реестровые козаки) или «Якушко Якимов да Филип Парашиленко». Источники сохранили нам достаточно чисто имена козаков: Ждан Коншин, Влас Иванкиев, Ондрос Телесов, Павел Беляев. Заметим, что никакого «железного занавеса» или каменной стены между Запорожьем и Доном никогда не было, между ними постоянно шел обмен населением; как свидетельствовал в 1626 г. полковник Шафран (да и многие другие) на Дону постоянно жило несколько сот запорожцев, а «в запорогах» — донцов. Один из первых донских атаманов — Мишка Черкашин (черкасами в то время звали украинцев). Казаки вместе ходили походами на турок, вместе бунтовали против польского или российского правительства (это тоже подтверждено многими документами). Могут спросить, к чему все это пишется, ведь среди козаков все равно было полно Дорошенок, Томиленок да Орандаренок? Не отрицаем, их действительно было много, может быть, даже большинство. Но это не основание зачислять ВСЕХ казаков в украинцы. Казачество — не нация, а особое военно-служилое сословие. И, как всякое сословие, оно было по составу абсолютно интернациональным. Казаком мог стать любой — русский, украинец, белорус, татарин, еврей. Ничто не мешало украинцам козаковать и даже, как видим, занимать командные посты (в среде рядовых козаков инородцев еще больше). Поэтому делить козацтво на «украинское» и «русское» — глупо и бессмысленно. Козацтво было либо одно единственное как сословие, либо невероятной смесью — по национальному составу. И уж если кому приспичило их делить — то только по географическому принципу: были казаки запорожские, кубанские, донские, яицкие, были даже рязанские и татарские (XV век), воевавшие между собой. А тем, кто любит ставить знак равенства между козаками и украинцами, рекомендуем перечитать «Летописное повествование о Малой России» А.Ригельмана, где подробно перечисляются различия малороссиян (украинцев) от запорожских козаков: «Сечевские козаки сделали на Днепре засеку и в ней поставили шалаши великие, назвав их куренями и жить стали...каждый по склонности промысла своего в рыбе, звере и меду изобильсвовал... многими своими самовольствами, бесчиниями. Бунтами и разбоями так имя свое оскаредили. Храбрость оную в бунтовское свирепство обратили, ибо у себя самих непрестанные делали смущения междоусобием и часто себя убивали, от чего кошевой и старшина в великом страхе всегда были при всем оном два устава которые имели Запорожье: безженное житье да жестокое наказание домашним татем... Они козаки везде грубы были. Напроти того украинские черкасы или малороссийский народ, как — то шляхетство, козаки и посполитые, ведут жизнь свою весьма инако. Они имеют порядочне селения в городах, местечках, селах и хуторах, производят хлебопашество, посев огородный, сады и багчи, делают всякое художество, ремесло и торги. В обхождени приятны и ласковы. Сей народ веселого нрава, любит музыку и прочие веселости. Они почти все плясать по-польски, а паче по своему черкаскому умеют...».http://rusmir.in.ua/ist/1903-ukraincami-li-byli-ukrainskie-kazaki.html?fb_comment_id=fbc_10150607333666331_22712866_10151009039766331#fe10bb148 ПРО ІСТОРИКА ЮЛІЯ ФЕДОРОВСЬКОГО З УНІВЕРСИТЕТУ ДАЛЯ ДОКЛАДНО ВЖЕ ПИСАЛИ ГАЗЕТИ ЛУГАНСЬКА. Виявилось, що він хабарник, яких ще пошукати. 24.01.2006 11:08  В Далевском университете задержаны два преподавателя-взяточника Cxid-info На прошлой неделе сотрудниками ОГСБЭП были задержаны два преподавателя факультета истории и политологии Восточноукраинского национального университета им. В. Даля Юлий Федоровский и Юрий Смилянский за получение взятки. Как стало известно из информированного источника ВУЗа, экзамен по предмету у горе-преподавателей стоил в среднем по 10 гривен за балл. При задержании у Смилянского были также изъяты доллары и евро. Как сообщалось ранее, сотрудниками УБОП в служебном кабинете задержаны: гр-н 1967 г.р. - доцент кафедры одного из Луганских вузов и ассистент кафедры этого же вуза гр-н 1977 г.р., которые получили взятку в сумме 960 грн. от двоих студентов 1988 гг. р. Студенты заплатили мздоимцам за успешную сдачу экзамена. Деньги изъяты сотрудниками милиции.http://news.lugansk.info/2006/lugansk/01/241108.shtml