Лялька-мотанка
 admin  10-09-2011, 13:13  22579  2 |
Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає.
Мотанка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням. Тому в ній, зробленій нашвидкоруч, щоб заспокоїти, зайняти дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято, закладений родовий, етнічний фактор любові і сподівань, віри в добро та захист від злих сил. 
Мотанки успадковуються доньками від матерів та зберігаються до часу народження першої дитини. Кожна лялечка була індивідуальним витвором майстра, несхожим на інших ляльок.
Мотанки успадковуються доньками від матерів та зберігаються до часу народження першої дитини. Кожна лялечка була індивідуальним витвором майстра, несхожим на інших ляльок.
Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що
лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.
лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.  |  |  |
  Як зробити ляльку-мотанку? | ||
Хатня мотанка є оберегом, захисником дому, в якому вона знаходиться та родини, якій вона належить. Пов’язана з ідеєю материнства, родючістю,хлібом. Навіть коли жінка робила ляльку для дитячої гри, вірила у магічний засіб викликати появу на світ ще однієї дитини. Також вірили у магічну здатність ляльки прилучати до дівчини судженого, якого вона покохала.
Перевага жіночих зображень над чоловічими з давніх часів пов'язана із уявленням про богиню родючості. Образ молодої дівчини, не жінки, характерний для давніх слов'ян не тільки щодо родючості, а і взагалі життя. Богиня родючості у словенців та українців "Донда" означає ''кукла''. Зигзагоподібні та хвилясті лінії пов'язані з водою. ''Криниця"- дівчина - символ нареченої в казках та піснях.
На початку 20ст. лялька була в центрі обряду. Узимку та навесні ляльки спалювалися (''колодій'',''масляниця''), влітку - закопувалася в землю (''зозуля"), топилася у воді або спалювалася("Купайло", "Марена"). Ляльки робилися до весілля, під час хвороби дитини (вважалося, що хвороба з дитини повинна перейти в ляльку), у разі жіночого безпліддя, посухи, для різних чаклунських маніпуляцій і т.д.
В деяких селах, де були знайдені ляльки, вони мали назву “кукли” . "Куклою" називають в народі жмуток стиглого колосся. Недожатий, залишений на краю поля й закручений по сходу сонця, прикрашений яскравими стрічками і клаптями. Іноді його ”пригощають” їжею. Робиться це для забезпечення майбутнього врожаю. А жмуток нестиглих колосків, закручених ”проти сонця”, що називається ”закрутка”, ”завой” накликає неврожай та біду.
Ляльок з тканини (ганчір'я, клаптів) по селах уже майже не роблять. Проте в 50-их роках ляльки робилися в масовому масштабі. Вченими було зібрано і збережено багато ляльок із сіл Середньої Наддніпрянщини - Полтавщини, Черкащини, Київщини, Харківщини та Карпат. В містах же стає популярною авторська лялька - автентична, стилізована, з тканини, колосків або навіть із глини.
Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під'юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску - підібрано все в традиціях Подільського краю. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи - минулий, теперішній і майбутній; обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір - очіпок, стрічка чи хустка - що символізує зв'язок з небом. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування. Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника.
ЛЯЛЬКА-МОТАНКА В ІНТЕРНЕТІ:
Тетяна Білокрилець. Все своє життя захоплювалася українськими народними традиціями, нашим невичерпним самобутнім мистецтвом, вивчала у всіх проявах, заглиблюючись у його сакральні пласти, таїни, стежу за його бурхливим розвитком в історії…
Вважає, що лялька-мотанка є незабутнім й неперевершеним українським національним сувеніром, сакральним оберегом для своїх господарів, вишуканим подарунком для найвибагливіших поціновувачів мистецтва й усього прекрасного та … ексклюзивного!
Сайт - http://motanka.ucoz.ru
| Ляльки мотанки Тетяни Білокрилець: | ||
 |  | |
 |  | |
 |  | |
 |  | |
 |  | |
 | ||
На сайті - 
http://motanka.kiev.ua/ вважають, що мотанка – це й іграшка, й оберіг. Вважається, що вони з’явилися ще у добу пізнього палеоліту. Тож нині ляльці вже сім тисяч років. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Люди знали, лялька не може бути на когось подібною. Мати, створюючи донці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс або губи. Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ Сонця.
http://motanka.kiev.ua/ вважають, що мотанка – це й іграшка, й оберіг. Вважається, що вони з’явилися ще у добу пізнього палеоліту. Тож нині ляльці вже сім тисяч років. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок. Люди знали, лялька не може бути на когось подібною. Мати, створюючи донці іграшку, ніколи б не наважилась намалювати очі, ніс або губи. Замість людських рис у неї на обличчі хрест – символ Сонця.
ЯК ЗРОБИТИ ЛЯЛЬКУ-МОТАНКУ?
1. Береться клапоть білої тканини або хустка, начиняється ганчір'ям і зав'язується вузлом. Виходить голова - єдина об'ємна частина ляльки. Потім голова перев'язується нитками в такий спосіб, що там, де має бути обличчя утворюється хрест, намотуємо нитку, бажано, від себе. Спочатку вертикально потім горизонтально. Спробуйте зробити хрест простими нитками наприклад муліне.
За повір'ям, хрест вишивали на голівці ляльки для того, щоб в тільце не потрапила нечиста сила. Тоді мотанка буде безпечною і оберігатиме свого власника. Подібний хрест, тільки навкіс, є на обличчях ритуальних ляльок з гірських місцевостей Грузії та Таджикістану.
2. Примотуємо голову до палички або до качана кукурудзи або до шишки, те що є під рукою і підходить по розміру
Варіанти іконографічного оформлення облич ляльок Серед. Наддніпрянщини. Більш виразні й складні хрести роблять в осередку зародження ляльок, менш виразні - у віддалених місцевостях
3. Робимо ручки. В цей раз я змотала просто прямокутничок жорсткої тканини і прикріпила до тулуба, а потім обмотала ниткою. Можна намотати стилізовану вишиванку:)
Внутрішня будова (основа) ляльок Середньої Наддніпрянщини та Карпат
Етапи створення ляльки-мотанки "княгині". Так робили бабусі села Золотоношка
5. Потім примотуємо юбки, плахти, попереднички, як заманеться  Варіанти ляльок-мотанок побутового характеру |  |
Варіанти вузлових ляльок-''княгинь'', Середня Наддніпрянщина
:b_plakat4: Детальна інструкція про те як зробити ляльку мотанку - дивитись
 Якщо ви робите оберіг, то треба дотримуватися певних правил: |  Нитки мають бути натуральні: шерсть або льон. я користуюся лляним шпагатом. Виглядає чудово і навіть пахне травою.Можна робити ляльку із соломи чи трави. Солому треба розпарити у воді, а траву прив'ялити на сонці для гнучкості. Нитку мотаємо за Сонцем, тобто спрямовуємо енергію у русло росту і розвитку.На кожен зав"язаний вузлик наговорюємо побажання. Можна молитву, можна просто "на здоров"я", на "добробут" і тп. При рівнянні ляльки, обрізанні зайвих ниточок говоримо заговір: "нитку відрізаю - все лихе недобре від себе відтинаю, коли нитка перегниє, все лихе недобре у землю піде." ці шматочки закопуємо у місці де не ходять люди. Слідкуйте, щоб не обрізати дуже багато, бо можна відмовитися і від хорошого у житті.Ляльці не роблять обличчя, лише прямий хрест - символ сонця. Ляльку тримають у ліжечку, вона вбирає в себе негатив. Якщо трапляється щось лихе. ляльку спаллють або закопують у землю. |
Ляльки поблизу Канева, Переяслава-Хмельницького, абова, Золотоноші, Решетилівки на Полтавщині мають на обличчі хрести, набрані із чорних ниток; трохи нижче по Дніпру, у районі Чигирина та Кременчука, хрести набираються з кольорових ниток у такий спосіб, що посередині, на розхресті, утворюється квадрат чи ромб.
Хрест, як символ, означає життя (походить від солярного знаку, символу Сонця), рух Сонця по небосхилу. Коло - річний шлях Землі навколо Сонця. Найвища точка у колі символізує день зимового сонцестояння, нижня точка - день літнього сонцестояння. Звідси права та ліва точки - дні весняного та осіннього рівнодення.
Чотири сектори - чотири пори року, чотири сторони світу, чотири стихії - вода, вогонь, повітря і земля. Або як поділ на божественне (вертикальна смуга) і земне (горизонтальна смуга).
Та головне - спосіб творення і внутрішня основа ляльки. Має вузловий характер і робиться шляхом зав`язування і намотування шматочків тканини без допомоги голки. Ось чому лялька має назву ''мотанка''. До голови зі звисаючими кінцями хустки прив'язуються або накручуються клапті, що імітують сукню або спідницю, плахту, запаску, фартух. На голову одягається убір, інколи схожий на обрядовий убір нареченої.
ЦІКАВО:
Найбільшу ляльку-мотанку зробили у Львові30 квітня 2011року, її замірювала уповноважена від «Книги рекордів України» начальник управління туризму Львівської міської ради Оксана Сидор, встановивши рекордний результат – 3 метри .
Львівську ляльку-мотанку виконали у традиційній вузловій техніці, із солярними знаками-хрестовинами на обличчі. На дерев’яному каркасі спочатку сформували голову із сіна, перекладеного цілющими символічними травами, зверху обмотали білим полотном. Тулуб також був із сіна, на який «вдягли» вбрання із сірого полотна, зверху ляльку декорували вінком із квітів і коралями. На одяг ляльки пішло 10 метрів лляної тканини, шість мотків ниток загальною довжиною 1,5 кілометра.
Теги: Лялька, Мотанка, Оберіг, Зробити, Як
ЛЯЛЬКА МОТАНКА.СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОГО ЛЯЛЬКАРСТВА ТА МАЙСТЕР-КЛАС
| |||||
Для того, щоб лялька-мотанка стала справжнім оберегом, потрібно обличчя викласти хрестом. Хрест має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого начала.
Хочеться нагадати батькам, що китайські іграшки нікуди не щезнуть з ринків та крамниць, натомість щороку залишається все менше майстрів, які можуть передати технологію українського іграшкарства. Зрештою, постає питання: кого ми виховуємо, заполонюючи дитячі кімнати всуціль іноземним крамом? Генетична пам’ять, етнічна належність, національне коріння, зв’язок поколінь – невже ці поняття вже нічого не важать у нашому глобалізованому світі? Мабуть, це не так. Українська народна іграшка має надзвичайно багату історію. Вона поєднала в собі все: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали. Іграшки не робили просто так, їх творили майстри. У такий спосіб вони не тільки передавали свої враження від повсякденного життя, але й виражали світоглядні установки. Скажімо,нареченим до весілля дарували ляльку-мотанку, яка мала слугувати не тільки забавкою для майбутніх нащадків, але й бути оберегом для молодої сім’ї, особливо для жінки-матері. Власне, ляльки-мотанки мали символічний характер. Їх, зазвичай, робили із клаптиків тканини, одягаючи в український народний однострій. Майстри-лялькарі стверджують, що специфікою будь-якої ляльки-мотанки є те, що вона не має обличчя. Дитячі психологи впевнені, що саме цей нюанс сприяє розвиткові дитячої уяви. Дитина має змогу домалювати дивовижні картини власного світу. Такі ляльки, які робили мами та бабусі, передавалися з покоління в покоління, в деяких родинах налічується до ста таких іграшок. Один із різновидів ляльки-мотанки – солом’яні ляльки. Зазвичай, такі їх використовували у ритуально-культових обрядах. Про це свідчить той факт, що зі соломи найчастіше виготовляли янголів. Цю іграшку дитина може зробити власними руками, а, як відомо, будь-яка річ, виготовлена власними руками, сприяє самоствердженню особистості, розвитку креативного мислення та здатності чітко уявляти майбутні результати своєї праці. Ясна річ, дитині повинні допомогати батьки або принаймні не заважати їй. Також були ляльки-мотанками у вигляді козачків, якими могли бавитися хлопчики. У такий спосіб їм не тільки прищеплювали інтерес і любов до національного коріння, але й соціальну роль оборонців. Не слід забувати про те, що дитина зажди копіює поведінку своїх батьків, відображає у своїй грі щоденні реалії. Саме тому серед іграшок для хлопчиків були популярні фуркалки, калатальця та музичні ріжки. Ріжки, зокрема, використовували лісники, мисливці та пастухи для оповіщення про свій прихід або заманювання здобичі. Таким чином за чоловіком закріплювалася соціальна роль мисливця, годувальника і батька. Інший різновид української народної іграшки – глиняні фігурки. Так повелось, що такі фігурки виготовляли дружини та діти гончарів. Такими виробами не тільки прикрашали оселю. Вони символізували господарську діяльність українського селянина: коники, баранці, півники. Найчастіше з глини виготовляли свищики – улюблену забавку хлопчиків. Про те, що ця іграшка не втратила актуальності і в наш час, свідчить той факт, що на етнофестивалі «Країна мрій» діти буквально шаленіли від цієї забавки, подекуди абстрагуючись від навколишнього середовища на кілька годин. Висновок: магнетизм української народної іграшки діє крізь віки. Зауважте, що глина не тільки екологічно найчистіша сировина для виготовлення посуду та іграшок, вона безпосередньо позитивно впливає на здоров’я. Адже якщо ви спробуєте опанувати гончарне ремесло особисто, то гарантовано омолодите шкіру ваших рук. Не треба жодних косметичних засобів. Ще одною перевагою такого роду заняття є те, що в процесі роботи налагоджується контакт між дитиною та батьками. Сімейні психологи впевнені, що це найкраща терапія для сімей з проблемами. Особливою обрядовістю була наділена іграшка з тіста. Вона не тільки смачна, але й ще допомагає виявити творчу натуру її автора. Фігурки були найрізноманітніші, але найпопулярнішими стали іграшки, які виготовлялися до календарно-обрядових свят. Так, весною мами та бабусі випікали для своїх малят «жайворонків», аби ті з їхньою допомогою закликали повернутися з вирію пташок. На Різдво пекли пряники у формі «півників» і «коників». Діти так само долучалися до цього процесу, щоб потім на вулиці разом із своїми ровесниками влаштовувати цілі театралізовані дійства з частуванням одне одного смачною випічкою. Ще однією особливістю українського народного іграшкового мистецтва є поєднання іграшкових фігурок у театр Вертепу. Вертеп виник ще за часів Київської Русі, модернізовуючись протягом століття, він почав відтворювати актуальні картини побутового життя українського народу. Ще й досі цей театр є актуальним і традиційно продовжує розвиватись далі. Якщо на Різдво традиційним був театр Вертеп, то на Великдень цілою родиною робили великодню ляльку-панянку з трави.
Львівська майстриня Оксана Смерека-Малик розповіла, що лялькарством вона захопилась порівняно недавно, однак вже встигла провести свою персональну виставку в одному з київських музеїв, а в червні майстриню запрошено з виставкою в Музей гетьманства (також у Києві), в липні – до Чернігівського художнього музею. «Відтоді, як я почала займатися лялькарством, не минуло й року, проте за цей час я встигла виготовити понад трьох сотень ляльок-мотанок. Мені такі речі завжди подобалися, я вважаю це новим виміром творчості, адже я письменниця, автор трьох поетичних книг. Тепер почала розуміти, що це заняття, виготовлення ляльок, тепер не зраджу ніколи. Спостерігати, як із під твоїх рук народжується цей витвір, – це дивовижно, і це відчуття неможливо забути», – розповіла майстриня. За словами Оксани Смереки-Малик, її ляльки вирізняються від ляльок інших майстринь тим, що вони є каркасними мотанками, які виготовляють без голки за технологією «не різана, не колота» – шляхом намотування та накручування. Окрім того, її ляльки є рухомі і авторці подобається робити з ляльок композиції, як-от, «Вечірня ватра», «Рожеві панни», «Княгині та боярині», «Ярмарок», «Пори року». Однак найбільшою популярністю серед поціновувачі української народної ляльки користується композиція «Карпатія: дівки, газдині, молодиці». Майстриня розповіла, що навіть мультиплікаційний фільм з цією композицією зняла. «Я не претендую на те, щоб мої ляльки були оберегами. Знаєте, є два види ляльок-мотанок – з чистим обличчям та з хрестом замість обличчя. Згідно з українською традицією ляльки з хрестом від початку й були оберегами. Кажуть, що це їх первинний знак. Сьогодні багато продають ляльок, наприклад у Львові на Вернісажі, однак я не думаю, що ці ляльки є справжніми оберегами. Суто комерція. Я дуже люблю своїх ляльок і ставлюся до них з особливим теплом, якщо їх любити так, як люблю їх я, то вони обов’язково стануть оберегом», - переконана Оксана Смерека-Малик. Вона також додала: «Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Чи не тому обличчя у ляльки нема, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею, – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоди». Матеріали майстриня використовує виключно натуральні, особливо їй подобається працювати із льоном. Свої ляльки-мотанки Оксана Смерека-Малик любить дарувати, адже людям вони дарують добрий настрій. Відносно ціни ляльки-мотанки, то майстриня наголосила, що це не є заробіток для неї, а праця для душі. «Хочу вам сказати, що робота над лялькою-мотанкою приносить мені значно більше позитиву, ніж робота над книжкою. Особливе задоволення – викінчення голівок: викрутити очіпок, зав'язати хустку, сплести вінок чи чільце», – додала Оксана Смерека-Малик. Ще одна львівська майстриня, яка вже тривалий час займається лялькарством, Олена Чистякова переконана, що лялька-мотанка – це не просто іграшка, а іграшка із своєю філософією і своїм життям. «Для того, щоб лялька-мотанка стала справжнім оберегом, потрібно обличчя викласти хрестом. Хрест має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого начала. Саме тому такі ляльки є й оберегами для сім’ї, адже вони сприяють гармонії в родині, порозумінню між чоловіком та жінкою», - розповіла вона. За її словами, для того, щоб лялька оберігала та захищала свого власника, потрібно, щоб майстриня, яка працює над лялькою, була в доброму гуморі. «Основа тіла ляльки мотається ниткою без використання ножиць та голок, за годинниковою стрілкою. Якщо, наприклад, ляльку робити винятково як оберіг, то слід використовувати технологію «не різана, не колота». Однак в такому випадку лялька-мотанка матиме не надто привабливий вигляд, хоч і буде потужним оберегом. Якщо ж ляльку робити як елементу декору, то одяг її можна розшивати бісером, стрічками тощо, а тут без ножиць та голок не обійтись», - каже Олена Чистякова. «Усе в ляльці є символічним та має прихований зміст», – зазначила пані Олена. Майстриня розповіла про те, що ручки в ляльки-мотанки, яку дарували дівчинці, були символом того, що вона буде працьовитою господинею, великі перса – це свідчення материнського начала, добробуту в родині, лялька з дитиною – знак матері-берегині сімейного вогнища. Голову ляльки обов’язково потрібно вінчати або косою, або ж хустиною, намисто на ляльці-мотанці – це символ достатку та багатства. «Прийоми та техніки у кожної майстрині різні. Однак якщо лялька зроблена правильно, з урахуванням символічних значень, то вона й справді стане берегинею вашого дому», - підсумувала майстриня. За її словами, на виготовлення ляльки багато часу не потребує. Якщо лялька проста, то потрібно одна – дві години, щоб її зробити. Майстриня використовує тільки натуральні матеріали: бавовну, льон, вовну, дерево, бісер, збір трав тощо. Олена Чистякова розповіла, що працює над тематичними колекціями, до Різдва чи Дня матері, а нещодавно ляльки, які вийшли з під її руки, були виставлені в Міжнародному салоні «Модна лялька» в Києві. Що ж, про українську народну іграшку можна говорити багато. Все, що треба для її виготовлення, є навколо нас, і воно своє, рідне і нічим незамінне. Потрібно лише, щоб батьки звернули увагу на це. Тим більше, що наразі в незалежній Україні проводиться досить багато етнічних фестивалів, де можна не лише придбати ці іграшки, але й навчитися виготовляти їх, опанувати всі тонкощі майстерності творців української народної іграшки, які передавалися з покоління в покоління.
...................................................................................................................
МАЙСТЕР КЛАС
Якщо ви робите оберіг, то треба дотримуватися певних правил:Нитки мають бути натуральні: шерсть, льон або лляний шпагат. Виглядає чудво і навіть пахне травою. Можна робити ляльку із соломи чи трави. Солому треба розпарити у воді, а траву прив"ялити на сонці для гнучкості. Нитку мотаємо за Сонцем, тобто спрямовуємо енергію у русло росту і розвитку. На кожен зав"язаний вузлик наговорюємо побажання. Можна молитву, можна просто "на здоров"я", на "добробут" і тп. При рівнянні ляльки, обрязкнні зайвих ниточок говоримо заговір: "нитку відрізаю - все лихе недобре від себе відтинаю, коли нитка перегніє, все лихе недобре у землю піде." ці шматочки закопуємо у місці де не ходять люди. Слідкуйте, щоб не обрізати дуже багато, бо можна відмовитися і від хорошогоу житті. Ляльці не роблять обличчя, лише прямий хрест - символ сонця. Ляльку тримають у ліжечку, вона вбирає в себе негатив. Якщо трапляється щось лихе. ляльку спаллють або закопують у землю. 1. Щоб зробити голову, беремо світлу тканину або непотрібний рушничок і змотуємо руликом і замотуємо у прямокутничок світлоі тканини тугенько.    
   Ляльки-мотанки, що виготовляються на замовлення, контакти, способи оплати та доставки. Всі ляльки індивідуальні, зроблені в одному екземплярі. Побажання замовника враховуються.Приклади робіт.( Читать дальше... ) Цей пост для тих, хто має бажання і можливість проводити МК з виготовлення ляльок-мотанок. Під катом опис МК. Умови. Зв'язок        Лихоманки (Трясовиці). Комплект таких ляльок є мабуть найпотужнішимдавньослов'янським оберегом від хвороб, вроку та іншого негативу. Більш докладно можна почитати тут - http://motanky.livejournal. Зупинюся тільки на деяких моментах. Комплект складається з 13 ляльок - 12сестер-лихоманок (~ 10 см) і старшої ляльки Кумохі (~ 20см). В середину ляльокзакладається суха деревина, обмотуємо її х / б тканиною і одягаємо-наряджаємо як можна яскравише. Ляльки зв'язуємо між собою і ставимо в спальні.     Раз на рік такий комплект потрібно міняти. Будьте здорові! Ось така панянка. Розмір ляльки 33 см. Робота зроблена на замовлення. По-моєму світла дівчинка вийшла. =)))      Побачити можна буде на виставці "Модна лялька".      Вітаю всіх з Новим роком та Різдвом Христовим! Щастя, успіхів,здоров"я!  І бігом за роботу. Моє життя виглядає приблизно так.     Вирішила трохи написати про принципи створення ляльок-мотанок. Справа в тому, що і в блозі і при живому спілкуванні задають постійно одні й ті ж питання. Я не претендую на "істину в останній інстанції", просто хочу висловити свою думку. Найчастіше питання стосуються вживання ножиць та голки при створенні ляльок. Я не знаю звідки пішла думка і хто, де і коли перший написав, що тканину можна рвати тільки руками і у жодному разі не можна використовувати ножиці. Причому, коли розглядаю, іноді, роботи майстрів, які про це пишуть - чітко бачу, що нічого вони не рвуть, а нормально користуються ножицями (мене, повірте, в цьому питанні дуже важко обдурити). Друзі, давайте міркувати логічно - ляльки-мотанки з'явилися ще в давні часи, до хрещення Русі. Яка тоді була тканина - з щільних ниток, товстого плетіння, щось типу нашої сьогоднішньої мішковині. Тоді тканини подібної, навіть ситцю ще не було. А тепер спробуйте взяти шматок мішковини і порвати його руками. Щось я дуже сильно сумніваюся, що це вийде навіть у спортивних чоловіків. А хто може відірвати, причому рівно та акуратно, шматочок будь-якої тасьми для фартуха або шматок натурального мережива? Тому, дорогі мої, поки у вас йде підготовчий процес і ви працюєте з тканиною, мерживом,тасьмою і т.і. для майбутньої ляльки - не мучтеся ви заради Бога - нормально і акуратно все, що потрібно розкроїть ножицями. Ляльки - це не чаклунство, а чари, і не потрібно зайвих забубонов. Інше питання, коли у вас в руках вже збирається лялька. Підготовлений матеріал потрібно скрутити і прив'язати, примотати. Ось тут дійсно не можна застосовувати голку, не можня ножицями підрізати руки, тому що тоді, ви наносите ляльці травму (проколювання ляльок - це з області "чорної магії"). А ми ж хочемо отримати оберіг !!!!!! І саме-саме головне правило-коли ви робите ляльку - робіть її з любов'ю, думайте про ту людину, для якого вона призначена, бажайте їй добра. Тоді лялька "заряджається" позитивною енергетикою. Дійсно стає оберігом! Робіть ляльки! Удачі всім! Знайомтесь - моя нова лялька.     Зроблено на замовлення.Бажаю молодим щастя !!!!!!  http://motanky.livejournal.com/ |
дуже гарно!!!
ВідповістиВидалити